Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Як тебе не любити...Частина 4

   Продовжуємо в тому ж дусі-трішки фото,трішки опису плюс частинка своїх вражень....У Києві є що подивитись і звичайно ж є що показати!
Ця частина,як і попередня буде присвячена духовним обєктам нашої столиці... отже почнемо.

Можливо вас здивувало те,що у заголовку посту не привична нам церква,монастир чи костел,а мечеть?Ну що ж,Київ місто різнобічне,і у ньому мають право на існування різні релігії,звичайно ж і іслам,та про все по порядку.


  А закінчили ми на Подолі,звідки й продовжимо:
Церква Успіння Богородиці Пирогощі(відбудована)
Церква Успіння Богородиці Пирогощі являє собою кам'яний храм, побудований близько подільського торжища, де сьогодні знаходиться Контрактова площа. Зведення храму проходило в період 1132-1136 рр.. Його засновниками стали нащадки князя Володимира Мономаха - князі Ярополк і Мстислав. Існує багато гіпотез щодо назви, але найбільш вірогідною дослідникам здається та, що храм було названо на честь візантійської ікони "Пірготісс" (у перекладі "башта") (є ще версія про те, що храм названий на честь купця Пирогостя).

Церква Богородиці Пирогощої стала першою будівлею у Києві, спорудженою повністю із цегли, без використання каменю. Це була проста, коротка базиліка з трьома навами і трьома апсидами. Стіни склепіння було прикрашено фресками, а підлогу — мозаїчними плитами. На архітектурі пам’ятки позначився вплив романського стилю.На жаль, від первісної будівлі майже нічого не залишилось після навали орд хана Батия. Капітальний ремонт церкви відбувся вже аж у кінці 15-го століття. 30 березня 1474 року відновлену церкву урочисто освятили, але 1482 року татари, на чолі з Менглі-Гіреєм, практично перекреслюють усі старання відбудовників храму.

У 1613 році італієць Себастіано Брачі проводить реконструкцію - церква стає вже п‘ятикупольною. Саме у 17-му столітті, після захоплення святої Софії уніатами, храм Успіня, на деякий час, стає головним православним храмом міста.У 1752 - 70-х рр. реставрацією храму займається видатний київський архітектор Іван Григорович-Барський. Але і його творінню не був відміряний довгий час. Після  пожеж поч. 19-го ст. собор знову відбудовується за участю А.Меленського. Храм Успіня Богородиці знову стає однокупольним, будується нова дзвіниця, Аннозачатіївський вівтар.
     1835 року її п‘ятиповерхову дзвіницю, що перешкоджала вуличному рухові, разібрали і натомість надбудували над головним входом дзвіницю в стилі російського ампіру. Церква мала десятиметровий іконостас (1778 року) і срібні царські врата (від 1784 року) . Іконостас у стилі рококо вважався одним з найкращих з тих часів. Такою і дійшла церква до 20-го століття.

У 1935 році церкву з усіма прибудовами зруйнували. У період 1976-1979 рр.. на місці, де раніше знаходилася церква, проводилися розкопки. Саме тоді у фахівців з'явилася ідея відновити будівлю, де б розмістився музей «Слова о полку Ігоревім».
   
Відбудовні роботи проводилися в період 1997-1998 рр.. В результаті, як діючий православний храм, церква прийняла форми давньокиївського (візантійського) зодчества.
Питання достовірності реконструкції залишається відкритим.

                                                        Хрестовоздвиженська церква
У 1748 р. на цьому місці був споруджений однойменний дерев'яний храм на кошти жителів урочища Кожум'яки, що тримали тут ремісничий цех (колективний член Київського братства, заснованого в 1615 р. для захисту Православної Церкви в Речі Посполитій). 1811 р. дерев'яний храм згорів. Того ж року був закладений кам'яний теплий храм в ім'я Архангела Михаїла.

У 1823 р. почато будівництво верхнього храму і у 1841 р. він був освячений на честь Воздвиження Животворящого Хреста Господня. В 1860-х рр. з півночі добудовується Казанський приділ, а з півдня – Андріївський. В 1914 р. в північній частині земельної церковної ділянки будується каплиця.

Храм діє з моменту заснування і не зачинявся для богослужінь навіть у радянський час.

Церква Миколи Притиска

Церква Миколи Притиска була споруджена в 1631 році (за іншими,більш достовірними  даними — в кінці 17 століття) на кошти київського міщанина Петра (на прізвисько Залізний Гріш) на місці однойменної дерев’яної церкви (середина 16 століття). Миколи (”Николы на «притыке»”), яка стояла раніше у «притики», — причалу на Дніпрі для човнів і торгових судів. Згідно іншої легенди, назва виникла нібито від того, що в церкві “притиснули” злодія, що намагався пограбувати храм.

Як бачимо,люди шанують Миколая Чудотворця,і  доказом цьому є юрба навколо храму.А з іншого боку-хороший весняний день,чом би й не постояти..
Обходимо храм навколо,привертаючи цим самим увагу сумирно стоячих прихожан.Церква — хрестоподібна в плані споруда з куполом у формах українського бароко. Переконуємось,що зелений колір дахового покриття є характерним для багатьох храмів на Подолі(це і Флорівський монастир,і Покровська церква і навіть фонтан "Самсон"),ну що ж,аби лиш не червона металочерепиця))
Арочний вхід у святиню  закривають двохполовинні деревяні двері,які хоч і відкриті навстіж,та всіх бажаючих прийняти не в змозі.

У 1868 до храму була прибудована каплиця.17 травня 1983 року храм, перебуваючи з 1977 року на реставрації, зазнав біди, коли через руйнівну дію підземних вод завалилася була його південно-східна частина. До 1990 року тривала реставрація всієї споруди.

                                                                     Будинок Петра І
Будинок Петра I відноситься до пам'ятників громадянської архітектури 17 століття. Це якнайдавніший з кам'яних житлових будинків Києва, що збереглися сьогодні,-був побудований в 90 роках 17 сторіччя і належав багатому київському войту Биковічу. Є думка що в цьому будинку в 1706—1707 роках перебував Петро I, що відвідав Київ в цілях закладки Київської фортеці під час війни зі шведами.(ці дані не підтверджено,так сказать-чули дзвін,та не знали де він)).
  Згідно з  дослідженнями, первісно будинок був двоповерховий, у плані Г-подібний, з підвалом та двома круглими вежоподібними наріжними об’ємами. Усі приміщення перекривалися склепіннями. У другій пол. XVIII ст. із західного боку зроблено двоповерхову прибудову, між вежами і на вхідному ризаліті з півдня влаштовано відкриті аркади у барокових формах, близьких за стилістикою до творчості архітектора І.Григоровича-Барського.
У 80-х рр. XIX ст. розібрано склепіння. У серед. 1970-х рр. на основі натурних досліджень виконано реставрацію будинку.

У другій половині 18 сторіччя в будинку розмістилася лікарня, на початку 19 сторіччя – Київо-подільська народна повітова школа , а в 1917 році Олександрівський дитячий притулок. З 1978 року приміщення було віддане Музею історії Києва.

                                                Дзвіниця церкви Миколи Доброго
Церква Миколи Доброго була побудована в кінці 16-го сторіччя на кошти гетьмана війська запорізького Самійла Кішки. У 1661 році церква згоріла, але 1706 році була відновлена. У 1800 -1807 роках за проектом архітектора А.І. Меленського на цьому місці була зведена нова церква. І ця церква не збереглася до наших днів. У 1716 році поряд з церквою була побудована дзвіниця, другий ярус якої був перебудований архітектором І.Г. Григоровичем-Барським в 1718 році. У 18 сторіччі при церкві розміщувалася богодільня.

Вибачте мені за незручний ракурс,та треба було вже покидати Поділ,щоб побачити решту запланованого...

                                                                      Мечеть Аль-РахмаНа літописній горі Щекавиці біля невеликого мусульманського кладовища 1998 року знаходиться Мечеть Аль-Рахма, що в перекладі означає "Милосердя".
Будівництво мечеті  здійснювалось поетапно, на пожертви мусульманської громади міста. Перша черга будівництва завершилася 1998 р. і мечеть відкрила двері для парафіян, а повністю будівництво завершилося у 2000 р., коли на куполі мечеті з’явився напівмісяць.

  У мечеті регулярно проводяться П’ятничні Намази (Джуму’а-намази) і святкові Богослужіння в дні Ураз-байраму та Курбан-байраму.
 Вхід на територію прикрашає своєрідна П-подібна арка,з саме куполоподібним проходом.Арочка прикрашена різьбленими візерунками,а всередині -виблискує мармуровою поверхнею.Поряд височіє мінарет висотою 27м.

Мечеть вміщає біля 3тис.ммм...,прихожан,в ній 3 великих зали,2 великих куполи і саме 27-ми метровий мінарет.
В кінці 2004 р. було прийнято рішення Київської міської адміністрації на додатковий відвід землі і дозвіл на будівництво цілого Ісламського комплексу, куди входить і мечеть Ар-Рахма, і корпус ДУМУ, і Медресе, та мінарет. Архітектор проекту - Заслужений архітектор України Комаровський Олександр Володимирович.

Такі от справи...

                                                             Свято-Покровський монастир
   Покровський жіночий монастир був заснований Великою Княгинею Олександрою Петрівною Романовою, дружиною Великого Князя Миколи Миколайовича, третього сина Імператора Миколи І.24 січня 1889 року відбулося освячення місця будівництва майбутньої обителі, і вже в липні княгиня перейшла сюди жити,і в подальшому стала інокинею Анастасією.
Свята Брама(в аварійному стані-попереджають таблички)


У монастирському містечку був корпус чернечих келій з храмом і дванадцять інших споруд. В них розташовувались лікарня з домашнім храмом, церковноприходська школа для дівчаток, притулок для сліпих і невиліковних хворих, притулок для сиріт і бідних дітей. Були також передбачені безкоштовна амбулаторна лікарня, аптека з безкоштовною видачею ліків, будинок для прочан та багато іншого.

На території монастиря знаходяться двоповерховий, шестипрестольний Нікольський собор (1896 – 1911, архітектор В. Н. Ніколаєв), Покровській храм (трипрестольний), трапезний храм Архангела Михайла. У монастирській лікарні – храм преподобного Агапіта Печерського і храм – на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість».
Покровський храм:
У 1889р,на протязі 5-6міс на території монастиря збудували Покровську церкву(за проектом В.Ніколаєва)

У 1981р монастир постраждав від пожежі.За кресленнями, які знаходилися в державному архіві, Покровський храм був перебудований з дерев’яного на кам’яний, відновлені його куполи, розписані внутрішні стіни і склепіння. В травні 1999 року відбулось освячення цієї церкви.

У 1925 році обитель була закрита. Знов вона відкрилася в 1942 році. Після звільнення Києва від німецько-фашистських окупантів, на території монастиря своїми силами був організований госпіталь, а в 1945 – 1948 роках тут знаходився лазарет.
За роки радянської влади з понад 30 монастирських будівель у монастиря залишилося всього 7, решта або зруйновано, або передано іншим організаціям.
Хірургічне відділення лікарні Свято-Покровського монастиря(колишнє)
ННайбільшою прикрасою(як для мене)Покровського монастиря є Свято — Миколаївський собор,закладений у 1896р.Будівництво соборного храму святителя Миколая тривало 15 років, і 9 травня 1911 року він був освячений. Собор містив верхній трьохпрестольний храм і нижню церкву на честь ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне Джерело», був увінчаний 15-ма куполами. За відгуками сучасників, він був одним з найкращих зразків церковного зодчества. Розписати всередині собор не встигли — почалась Перша світова війна.
Свято-Миколаївський собор(Микільський)
західний портал



Висота головної бані собору сягала 64м.На жаль,за часи "совдепів"бані храму були знищені,і відбудовували їх вже у 21ст.

В 1981 році Свято — Миколаївський храм постраждав від пожежі, яка сталась від удару блискавки в дах собору. Завдяки цегляним склепінням, самовідданій праці пожежної команди і сестер обителі, вогонь не проник всередину храму. Але велика кількість води пошкодила настінну штукатурку. Після відновлення даху почався внутрішній ремонт собору. Одночасно, використовуючи поставлені будівельні риштування, майстри-художники здійснили внутрішній стінопис верхнього храму, який був першим з часу його будівництва.

Ремонтні роботи конструкцій даху і реставрація фасаду собору тривають.





На жаль(а може й на краще),на даний час велич і краса Миколаївського храму частково ховаються за деревами і ремонтними конструкціями...аби не надто довго тягнувся цей процес,дуже вже хочеться побачити найбільший(так так,саме НАЙБІЛЬШИЙ)храм Києва повністю оновленим...

Останній погляд-і покидаємо територію монастиря(під прискіпливим поглядом однієї з сестер,яка забороняла нам фотозйомку,дивно...),а разом з цим-і дану частину...
Далі буде ще...



Tags: Київ, Поділ, архітектура, дзвіниця, каплиця, мандрівки, мечеть, монастир, музей, фонтани, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments