"- Ой ти, Джурило, пане, де твоє військо стане?
- В Товмачі, на риночку, там п'ють мід, горівочку..."
Перша згадка про Тлумач (Товмач) належить до 1213 р.,коли угорський претендент на галицький престол Коломан ішов з Галича, проти нього виступив місцевий воєвода з Товмача. Легенда ж розповідає, що на цьому місці ще з часів князя галицького Ярослава Осмомисла (1153-1187рр.) жили товмачі (перекладачі), які супроводжували князя у переговорах, несли митну службу, вели закордонні торгівельні зв’язки. Звідси, за легендою, і виникла назва поселення.Архітектурний ансамбль містечка
Архітектурний ансамбль містечка-2
У 1448 р. (за "першої Польщі") Товмач отримав маґдебурзьке право. 1511р. король дарував Товмачу право щорічного й щотижневого ярмарку. До 1530 р. королівським містом Тлумачем управляв шляхтич Ян Кола.За люстрацією королівських маєтків (4 грудня 1563р.-21 березня 1564 р.), власниками Тлумача були Ян та Миколай Бучацькі-Творовські.
Архітектурний ансамбль містечка-3
Архітектурний ансамбль містечка-4
Напр. XVI ст. становище міщан погіршується в зв’язку з нападами іноземних загарбників -татар і турків. У 1594 р. Тлумач спалили татари. Не встигли місто відбудувати, як у 1617-1618 рр. знову воно було спалене під час нового татарського набігу. Після цих руйнівних нападів у Тлумачі почали зводити оборонні споруди. Вони являли собою земельні насипи з частоколом, а вхідні брами будувались з каменю. Про ці оборонні споруди пізніше згадує мандрівник І. Вердум, який подорожував по Галичині в 1670 - 1672 рр. і позначив на своїй карті Тлумач як фортецю.
Міська рада
Будинок
Будинок-2
У період Хмельниччини (осінь 1648р.) православні міщани Товмача та селяни навколишніх сіл приєдналися до козацького війська. Полковником обрали міщанина Ярему Поповича. Місто було перетворене на опорний пункт повстанців, які захопили замок і костел у самому місті, замки у селах Палагичі та Живачів, двір шляхтича Яблоновського. Місто кілька разів переходило з рук до рук і було зовсім зруйноване.
Протягом 2-ї пол. XVII ст. місто поступово було відбудоване.
РАЦС
Будинок польського товариства "Сокіл" (поч.20ст.)
Будинок польського товариства "Сокіл" (поч.20ст.)
Один із успішних етапів розвитку міста збігся з проживанням тут родини Дідушицьких. 1841 р.(1838р.?) Генрик Дідушицький збудував тут цукровий завод, який став одним із семи таких заводів у Галичині та випускав найбільше з усіх них цукру. Але невдовзі дідич помер (1845р.), і цукроварня перейшла до рук акціонерного товариства. Коли з часом члени спілки почали ділити активи підприємства, це стало початком кінця перспективного виробництва. 1901 р.(1882р.?) завод закрили.
Зведений 1874 р. у Товмачі костел святої Анни в часі Другої світової війни його сильно пошкоджено і зачинено. У 1970-х роках храм знесли остаточно і збудували на його місці кінотеатр "Ювілейний".
Вулиця
Церква Прсв.Трійці
Храм з дзвіницею
У 1930-х рр. Товмач переживав культурне піднесення. На 10 тисяч населення тут видавали три часописи, діяли 28 єврейських, 18 польських і 12 українських товариств. Працювало три читальні, діяли синагога, костел і церква. До слова, у костелі тоді встановили годинники із підсвітками, що на той час було дивовижою, тим більше для невеликого містечка.
З початком Другої світової війни та після неї для Тлумача настали важкі часи. Євреїв розстріляли, поляки виїхали, 4 тисячі українців запроторили у концтабори чи знищили. Були зруйновані пам’ятки архітектури та промислові об’єкти.
Відтоді Тлумачу як повноцінному місту відродитися так і не вдалося. Зараз це аграрне містечко, без ознак розвинутої промисловості.
Храм Преображення Господнього
Церква Царя Христа
Щоправда, у місті відродили гімназію, яка сім років тому відсвяткувала своє 100-річчя. З 1963 р. тут діє сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку (нині Тлумацький коледж ЛНУ). Є музична та юнацько-спортивна школи. Діє кімната-музей дитячої поетеси Марійки Підгірянки, працює Музей етнографії та побуту Тлумацького району.
Пам’ятник товмачу – засновникові міста
Меморіальна плита зруйнованому костелу
Районна рада та Козар
Тлумацький край, перейнявши хліборобські традиції, донині відомий високими врожаями зернових культур, цукрових буряків, розвитком бджільництва, не бракує тут овочів та фруктів. І тому фестивалі короваю з нового врожаю, меду та смачного Спаса стали органічними для міста. Кожне село Тлумацького району і сусідні райони демонструють під час цього дійства місцеву кухню, приправлену піснями й танцями.
Суворий Шевченко та сміливі діти
Меморіал радянським воїнам у парку
Монумент воїнам-афганцям
