Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Як тебе не любити...Частина 3

Частина третя і явно не остання(вже готовий фотоматеріал на 4-ту частину) фоторозповіді про нашу красиву столицю.
Відвідував Київ недавно,так що всі фото "свіжі",прямо таки ще "парують"))...
Запрошую!



 На дворі саме свято-Вербна неділя і всі віруючі громадяни активізувались і кинулись "штурмити" стіни та оббивати пороги всеможливих святинь...
Володимирський собор
Об'єкт: православний собор
Рік побудови: 1862-82рр.
Архітектурний стиль: псевдовізантійський
Сучасне використання: перший православний собор Української Православної Церкви Українського Патріархату.
Багато хто називає його храмом-музеєм, і це дійсно так.  Участь у розписі собору приймали видатні живописці – Васнецов, Нестеров, Котарбинський, Свідомський, Мамонтов, Врубель. Їх творіння – це проникнення людини в божественний задум.На жаль потрапити досередини не вдалось,так як брак часу і маса людей перешкоджакли цьому...Що ж,задовільнимось екстерєром)).Довжина будівлі складає 55 метрів, ширина - 30, а висота разом з хрестом - 49 метрів.

В 30-ті роки 20 століття собор був перетворений на атеїстичний музей, книгосховище; навіть розглядалось питання про його знищення разом із десятком інших культових споруд Києва. На щастя, цього не сталося.
Сьогодні у Володимирському соборі зберігаються церковні святині – мощі преподобного Макарія і великомучениці Варвари,тут проходять служби Божі. Свяченої водички і нам перепало!

Храм освячений на честь рівноапостольного Володимира – великого київського князя, онука княгині Ольги – першої християнки з-поміж князів.
От така краса в променях ранкового сонця,-суто український мотив-синє небо і жовті стіни собору,-неначе синьо-жовтий прапор...


Контрактова площа
Контрактова площа знаходиться в самому центрі історичної частини Подолу,являється так би мовити його серцем.На площі знаходиться декілька історичних памяток,а саме:
Контрактовий будинок
Контрактовий будинок — історичний торговельний дім на Контрактовій площі на Подолі в Києві, зведений у 1815—1817 роках. Один із нечисленних взірців архітектури класицизму в місті. Назва споруди пов‘язана з контрактами, тобто торговельними угодами, які укладались у його приміщенні.
Після пожежі 1811 року в Києві згорів дерев‘яний 2-й поверх першого контрактового будинку, зведеного у 1800-01 роках, внаслідок чого будівля виявилась непридатною для виконання своїх функцій. Саме тому у 1815—17 роки за проектом англійського архітектора В.І. Гесте за участю українського архітектора А.І. Меленського було збудовано новий Контрактовий будинок.

Головний фасад будівлі з боку площі має чотириколонний портик дорійського ордеру, увінчаний трикутним фронтоном. Неправильні контури планування (а саме непрямі кути у поєднанні стін, поворот колонади по відношенню до вісі всієї будівлі) обумовлені конфігурацією ділянки забудови.
Сьогодні тут знаходиться Українська міжбанківська валютна біржа.
Гостинний двір
Гостинний двір - торговельний комплекс на Контрактовій площі в Києві, споруджений в 1809 році замість старого двору (збудованого в 60-і роки XVIII ст. за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського).
Гостинний двір мав 50 магазинів (а також майстерні), які були груповані у ряди - залізний, шовковий, суконний, хутровий тощо. Це були повністю конкурентноспроможні виробництва.
За Другої Світової війни двір повністю занепав. Вже в післявоєнний час в приміщеннях гостинного двора працювали всілякі гастрономторги, культторги, галантерейторги. Тут же розташовувались кравецька майстерня, контори будівельно-монтажних управлінь, централізовані склади і т.д.. Підземні складські приміщення добре збереглися - у дворі постійно розвантажували всілякі товари і матеріал.

І останні новини щодо будівлі-Кабінет Міністрів своєю постановою від 15 серпня 2011 року виключив зі списку пам'яток архітектури Української РСР, які перебувають під охороною держави, будівлю Гостинного двору , оскільки вона не містить предмету охорони і не може бути пам'яткою.Їм видніше...
Фонтан "Самсон"
За старих часів головна Подільська площа мала ще один архітектурний акцент, притаманний усім старовинним магдебурзьким містам, - ратушу.
З ХVII ст. відомий фонтан на ратушній площі. Вода до нього надходила з джерел гори Киселівки.За легендоютой хто вип'є з джерела - назавжди залишиться в Києві. Новий ратушний фонтан у бароковому стилі та водогін облаштував у середині ХVII ст. І. Григорович - Барський.
У 30-і роки ХХ ст.. фонтан було знесено, а в 1982 р. його відновлено за старими формами. Над фонтаном стоїть павільйон з арками на стовпах, прикрашеними подвійними колонами, та напівсферичною банею з напівскульптурним зображенням апостола Андрія з хрестом.

Колись із ковшика, якого тримав янгол, лилася вода. На початку ХІХ ст., янгола змінила постать Самсона, який роздирає пащу лева. Раніше скульптура була дерев'яною, розмальованою (нині вона знаходиться у Національному художньому музеї України, на площі ж - бетонна копія). Композиція ця була відома здавна, а дату встановлення її на Подільській площі, близько 1809 р., не можна вважати роком її створення.
Києво-Могилянська академія
Києво-Могилянська академія – перша вища школа не тільки в Україні, а й в усій Східній Європі. Своїм корінням вона сягає в далекий 1615 рік, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна відписала свою садибу в Києві, на Подолі, місцевому Братству для заснування монастиря та школи для дітей всіх станів. Через сімнадцять років митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колеґію, об’єднавши Київську братську та Київську лаврську школи. А вже 1658 року колеґія отримує статус вищої школи та титул “Академія”.

Академія протягом всього часу свого існування, до закриття у 1817 році, коли на її території було відкрито Духовну семінарію, була всестановим навчальним закладом, який підтримувало все українське суспільство.

Свято-Катеринський грецький монастир
Грецькі купці з‘явилися на Києво-Подолі ще у XVII ст. Вони заснували тут велику колонію. 1738 р. було зведено грецьку Катерининську церкву. 1739-41рр проходить будівництво нової кам‘яної однобанної церкви у бароковому стилі. При ній 1748 р. заснували грецький монастир св. Катерини, підпорядкований безпосередньо Синайській горі.
Житлові покої монастиря збудував у другій половині XVIII ст. І. Григорович-Барський. У пожежі 1811 р. монастирська церква вціліла завдяки залізним дверям. Спочатку Катерининська церква була тридільною та трибанною, а наприкінці XIX ст. її зробили однобанною. 1857 р. у монастирі було збудовано двоповерхову кам‘яну дзвіницю, і одночасно на невеликому монастирському подвір‘ї збудували одноповерхові братські келії. У 1915 р. монастир збудував з комерційною метою будинок торгових складів, зведення якого призвело до того, що стара грецька Церква дала тріщини і у 1929 р. її було розібрано. А ще до того, на початку 1920-х років, було закрито монастир.

До нашого часу з монастирських будівель збереглися комерційний корпус (у стилі модерн) з літерами «АК» — Свята Катерина — над входом. Тут містилися монастирські крамниця та сховище, а нині — управління Нацбанку; і дзвіниця, збудована 1915 р. у стилі класицизму архітектором А. Ейснером.    
                                                                              Братський монастир

Назву - «Братський» монастир отримав від назви славнозвісного Київського братства, до якого на початку XVII ст. належали представники православного духовенства та міщани і шляхта, які були невдоволені експансією католицизму. Вони прагнули популяризації освітнього руху на території тодішньої України і тому 1615 р. створили Київську братську школу, яка пізніше стає Києво-Могилянською академією.

Будівля зведена у стилі українського бароко.

Довкола монастир був оточений муром з кількома брамами. Головний вхід був під кам’яною дзвіницею , яка була споруджена 1759 р. замість дерев’яної (зодчий – С. Ковнір). У монастирському дворі є сонячний годинник, сконструйований викладачем Київської академії французом Брульоном для занять з астрології. Цей годинник зберігся і до наших днів, пройшовши лише через одну реставрацію у 1970 р. На території монастирського двору також знаходиться декілька господарських споруд, келії, будинок ігумена (зведений 1781 р.).

Покидаємо Контрактову площу та знайомимось з навколишніми цікавинками...

Покровська церква
Покровська церква — православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури 18 століття.Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня — провулком Покровським, а з заходу — вулицею Боричів Тік.
Архітектурний ансамбль Покровської церкви складається з власне церкви XVIII ст., двоповерхової прибудови, облаштованої з західного фасаду на початку XIX ст., і дзвіниці, збудованої у другій половині XVIII ст. Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській - металевою решіткою на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.

За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля виконана в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
   Дзвіниця розташована на південний захід від Покровського храму і являє собою значну цегляну споруду. Нижній ярус дзвіниці має вигляд кубічного масивного об`єму, стіни якого оздоблені плоскими пілястрами. По верху стін проходить високий, слаборозкріпований пілястрами, карниз. Над кожною гранню нижнього ярусу облаштовано трикутний фронтончик, вікна обрамлені наличниками. На другому ярусі дзвіниці з усіх чотирьох боків розміщені широкі арки дзвонів, декоровані замковим каменем. Обабіч арок розміщені плоскі пілястри. Зверху високий, ледь розкріпований антаблемент з розвиненою фризовою частиною.А ось і вона:

Приміщення Покровської церкви в різні часи використовували для різних потреб. З 1933 по 1946 рр. в її будівлі знаходилося відділення Київського обласного архіву. З 1946 р. споруду теплої церкви було передано в користування православній общині. У 1946 р. і 1948 р. виконували ремонти храму. Невдовзі, у 1948 р., Покровський храм передали православній общині. У 1950 р. розпочався капітальний ремонт церкви, під час якого замінено всі конструкції бань і покрівлі, відновлено цоколь і карнизи [35]. З 1969 р. приміщення Покровського храму орендувало Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, і її основні споруди використовували як складські приміщення.

Нині архітектурний ансамбль Покровського храму добре зберігся і належить Українській православній церкві Київського патріархату.

Свято-Вознесенський Флорівський монастир
Свято-Вознесенський Флорівський монастир у Києві є найстарішим у столиці України. Історичні дані свідчать, що монастир існував ще у 1482 році, але перша документальна згадка про святу обитель датується 1566 р.Обитель первісно названа на честь Святих Флора і Лавра.У 1711 р. відбувся початок реорганізації Флоровського монастиря. До нього було приєднано Вознесенський жіночий монастир, розташований на той час навпроти Святих воріт Лаври.
Вознесенська церква та дзвіниця поряд:



У 1718 році із-за сильної пожежі багато будівель, у тому числі й церкву Святих Флора та Лаври, було знищено, проте завдяки пожертвам парафіян все було швидко відновлено. У 1732 році почалося будівництво дзвіниці над Святими воротами (стиль класицизму), яке проходило у декілька етапів й завершилося тільки у 1821 році. У 1872 році на території монастиря споруджено кам'яний Вознесенський храм, який функціонує досі. Його будівництво зайняло майже 10 років. Архітектура собору по-своєму унікальна, оскільки риси хрестовокупольної церкви тут гармонійно поєднано з розташуванням башт по одній поздовжній осі, що було характерно для українського дерев'яного зодчества.
Воскресенська церква:

На даний час на території монастиря збереглися такі споруди: Воскресенська церква у стилі класицизму – 1824 рік – округла ротонда, фасад якої прикрашено колонадою іонічного ордену; дзвіниця 1740 року, що її було перебудовано 1824 року – прямокутна триярусна споруда (перший поверх – проїзд, другий прикрашено двоколонним портиком тосканського ордену, третій поверх являє собою купол на барабані з високим шпилем); будинок ігумена – невеличка прямокутна споруда, вхід до якої також декоровано двоколонним іонічним портиком – було збудовано 1822 року.
Дзвіниця:

Флорівський монастир, як і багато інших святих місць, було закрито у 1929 році, а відродження його почалося в 1941 році.
Тихвінський трапезний храм(Трапезна):

Казанськй храм:

Келії:



продовження у наступних частинах...


Tags: Київ, дзвіниця, мандрівки, монастир, фонтани, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments