Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Сміло їдем в Смілу

 Від Сміли я багато не очікував-промоніторив в мережі що є тут декілька цікавих будиночків та симпатичний костел,який потребує реставрації та й усе на тому. Що містечко мені сподобається,-цього й не думав,а вийшло навпаки.Чи то я ще не був втомленим(приїхав у Смілу о 7-ій годині,вранці),чи саме неспішна та негаласлива атмосфера ранкового містечка та, як "бонус",-прогулянка красивим міським парком мене причарували...Не знаю, але райцентр на майбутнє залишив після себе лише позитивні спогади.
15. Сміла (2)15. Сміла (10)
15. Сміла (23)15. Сміла (42)
В пам*ять полеглих в Афганістані та каплиця воїнів-інтернаціоналістів
15. Сміла (7)
Вулиця Бобринського з вежею Ейфеля
15. Сміла (4)
Пам*ятник дівчині Смілі
15. Сміла (37)
 Офіційна дата народження Сміли 1542 р. У XVI ст.  в документах Великого князівства Литовського зазначено що на місці хутора в 1542 р. з'являється поселення Яцькове-Тясмино. Назва Сміла відома з пер. пол. 17 ст. Із назвою міста пов'язана легенда, яку записав граф Л. О. Бобринський: «Якась-то дівчина провела воїнів через важкодоступне болото в тил до ворога. Вони перемогли тьму-тьмущу ворогів у кривавій битві, але дівчину не вберегли. Поховали воїни героїню над Тясмином і назвали її Смілою, а містечко Тясмин на її честь назвали Смілою».
Міста-побратими
15. Сміла (36)
Фонтан в центрі
15. Сміла (38)
Пам*ятний камінь
15. Сміла (8)
 З 1633 р. поселенням володів поміщик С. Конєцпольський, за якого село стало поступово розростатися. Під час Визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.) Сміла була сотенним містечком Чигиринського полку та одним з опорних пунктів повстанців. Після Андрусівського перемир’я в 1667 р. вона знову відійшла до Речі Посполитої. Це були неспокійні часи і багато містечкових жителів мігрували на Лівобережжя.
У XVII ст. власниками Сміли стають польські князі Любомирські, які в 1742 р. побудували дерев'яний замок з валом і частоколом навколо міста. Його згодом спалили гайдамаки під час повстання.
1773 р. останній король Польщі Станіслав Август Понятовський надає місту Магдебурзьке право.
Контора Петербурзького ощадного банку (1909р.)
15. Сміла (2)
Банк / краєзнавчий музей
15. Сміла (3)
Пожежна каланча (1889р.;1930-ті рр.)
15. Сміла (1)
 У 1787 р. князь К. Любомирський продає свої землі навколо Сміли князю Потьомкіну,а в 1793 р. землі переходять до графа Олександра Самойлова,- племінника Потьомкіна.
У 1793 р. за другим поділом Польщі Сміла відходить до складу Російської імперії. У 1793–1794 роках Сміла - центр однойменного повіту,а з 1797 р.- містечко Черкаського повіту Київської губернії.
Будинок (поч.20ст.)
15. Сміла (6)
Фото
15. Сміла (5)
 27 квітня 1821 р. дочка графа, Софія Самойлова одружується з Олексієм Бобринським, батько якого був позашлюбним сином імператриці Катерини ІІ та графа Григорія Орлова. Отже,з 1821р. новим фактичним власником Сміли став граф Бобринський.
Жіноча гімназія (1909-1910рр.)
15. Сміла (42)
В стилі модерн
15. Сміла (47)
Тильна сторона навчального закладу
15. Сміла (46)
Гімназія / ліцей
15. Сміла (41)
 Ще у 1828 р.вивчивши технічну сторону питання виготовлення цукру з цукрового буряка у Бельгії, Олексій Олексійович Бобринський збудував перший цукровий завод в імперії. Звів він його у Михайлівському під Тулою. Мрією графа було виробництво російського цукру із буряка, адже в ті роки цукор в імперії був лише імпортним і коштував дуже дорого. Та в умовах суворого континентального клімату Тульщини буряк не встигав визріти. Тому у 1838р. Бобринський волами та кіньми перевозить обладнання Михайлівського заводу до Сміли. Починається нова епоха в розвитку Сміли, нова епоха в розвитку економіки Російської імперії – епоха «цукрових королів».
Смілянські цукрові заводи Бобринських були відомими в усій Російській імперії. Вони дали поштовх для будівництва нових заводів іншими власниками й для вирощування власного цукрового буряка. Вже після Бобринських з’явились значно багатші й успішніші Симиренки, Харитоненки і Терещенки.
Чоловіча гімназія (1908-1909рр.;1913-  рр.)
15. Сміла (43)
Гімназія ім.В.Сенатора №14. Фасад
15. Сміла (48)
Тильна сторона навчального закладу
15. Сміла (45)
 Економічний підйом посилився у зв'язку з прокладкою через Смілу залізниці Фастів-Знам'янка в 1876 р.
Втілити мрію батька про сполучення своїх цукрових заводів із Черкасами та іншими ринками збуту вже довелося сину – Володимиру Олексійовичу Бобринському.,а так як він був міністром шляхів сполучення Російської імперії, то й залізниця пройшла там де треба – повз цукрові заводи Бобринських, тоді ж проклали і потрібне відгалуження до Черкас.
Головна для Бобринських залізнична станція збудована була на вільних землях далеко за тодішнім містечком (формально ще 1900 р. ні економія графів, ні цукрові заводи, ні залізнична станція не належали до м.Сміла, рахуючись окремими присілками ). Станція була названа на честь власників – Бобринська.
У 1930-х рр. станцію Бобринська перейменували на ім.Т.Шевченка.
Будівля підготовчих класів гімназії (поч.20ст.)
15. Сміла (50)
Підготовчі класи гімназії / будинок ДЮТ
15. Сміла (51)
Технікум цукрової промисловості (Технічні класи) (1884р.;1930-ті рр.)
15. Сміла (55)
Технічні класи / коледж
15. Сміла (54)
 У 1827 р. в місті завершено будівництво мурованого костелу, котре тривало 9 років. Основним спонсором будівництва виступив власник с. Товста Звенигородського повіту Антон Совецький, який був колишнім хорунжим у польському війську.
Смілянський костьол став центром католицької парафії  не лише Сміли, але й значної кількості інших населених пунктів. По завершенні усіх архітектурних робіт костьол представляв добре оздоблену будівлю з красивим фасадом з 4-ма колонами іонічного стилю, 2-ма башточками та куполом. Кам'яні стіни костьолу були покриті залізом. Внутрішнє оздоблення будівлі містило позолочені хрести, барельєфи, живописні образи, написані художником Пашковським, малюнки із зображенням різних подій Святого Письма. Вінцем внутрішньої краси костьолу став вівтар, прикрашений 4-ма позолоченими колонами. На хорах костьолу розміщувався орган.
Фонтанчик у парку культури та відпочинку
15. Сміла (30)
Верхній рівень колишнього праку маєтку Самойлова
15. Сміла (29)
Верхній рівень колишнього праку маєтку Самойлова-2
15. Сміла (28)
 До 1930-х рр. костел лишався діючим, потім використовувався під зерносховище. Тоді ж башточки та купол було розібрано. Під час війни там було влаштовано Преображенську церкву, по війні вона була перетворена на районний будинок культури. У  2000 р. будівлю повернули у власність римо-католицької громади. Через 2 роки там сталася велика пожежа,після якої костел ремонтується і досі.
Поруч зберігся будинок ксьондза, зведений у 1880 р.
Фото
15. Сміла (32)
Одна із багатьох скульптур
15. Сміла (34)
Сім*я
15. Сміла (35)
 Головним православним храмом Сміли є Покровський собор. Його збудували на місці старішої дерев’яної церкви. За основу взяли проект Благовіщенського собору Санкт-Петербургу. Проект цей передбачав візантійський архітектурний стиль із численними колонами, що прикривали кути будівлі. Благовіщенський собор закінчили у 1849 р.,а його смілянську копію через десять років лише заклали. В процесі будівництва храму у Санкт-Петербурзі проект дещо змінили: купол набув шатроподібної форми,собор прикрасили ще чотири шатроподібні бані-дзвіниці. Собор було зруйновано у 1929р.
 А ось у Смілі проект не змінювали – споруда постала такою, як і задумувалася – з однією великою банею у візантійсько-руському стилі.
Міні-Софіївка
15. Сміла (31)
А хтось вирішив піти...
15. Сміла (33)
 У Смілі є два старовинних парки: парк садиби Самойлових та парк садиби Бобринських.
 Парк маєтку Самойлових, що колись володіли землями нинішнього міста Сміли, знаходиться в самому центрі міста. Граф Самойлов отримав ці землі в спадок від князя Г. Потьомкіна в знак подяки за вірну службу. Парк був заснований на рубежі XVIII-XIX ст. Його територія розташована на двох рівнях. Перший рівень називають верхнім. Тут був маєток Самойлова. Зараз це меморіальний парк, що включає в себе Успенський костел і масу пам’яток, в тому числі могилу невідомого солдата, пам’ятний знак Чорнобильської катастрофи та інші. До другого (нижнього) рівня від костелу ведуть широкі сходи. Це наймальовничіша територія парку. Тут росте безліч дерев, розташована система ставків і каналів з ажурними пішохідними містками, обладнані алеї для прогулянок. Парк пройшов серйозну реконструкцію у 1980 р. і має досить хороший вигляд.
Група братських могил радянських воїнів
15. Сміла (17)
Монумент пам*яті в парку
15. Сміла (18)
Монумент пам*яті -2
15. Сміла (19)
Пам*ятні плити
15. Сміла (25)
 Вельми цікавою пам’яткою Сміли є будівля краєзнавчого музею, зведена  у 1909 р. для філії Петербурзького позичкового банку.
На поч. 1908р. в містечку було створено Навчально-Просвітницьке товариство. В якості почесних членів в нього ввійшли власники Сміли, а членами-засновниками стали службовці маєтку та смілянські жителі. Головною метою товариства було «влаштування і утримання середніх навчальних закладів». Перш за все товариство зайнялось заснуванням чоловічої гімназії. Відкриття гімназії відбулося 14 вересня 1908 р. в складі підготовчого та перших трьох класів. Гроші на будівництво приміщення та придбання навчальних посібників виділив з особистих заощаджень Лев Бобринський. 1909р. у новозбудованому приміщенні розмістили класи.
Після відкриття чоловічої гімназії правління Навчально-Просвітницького товариства звернуло відразу ж увагу і на заснування жіночої гімназії. Відкриття Смілянської жіночої гімназії відбулося у вересні 1909р. На час відкриття вона мала підготовчий та 5 основних класів. Для приміщення пристосували найнятий з цією метою приватний будинок. А Бобринські виділили велику ділянку землі для спорудження власного приміщення гімназії, пожертвували матеріали, а граф Лев Олексійович асигнував кошти на будівництво приміщення. Заняття у новому приміщенні розпочались 1 жовтня 1910р.
Нижній рівень парку колишнього маєтку Самойлова
15. Сміла (21)
Один із ставків Нижнього парку
15. Сміла (23)
Фото
15. Сміла (22)
 За сприяння Київського відділення Російського технічного товариства в 1884р. були відкриті два технічні класи при Смілянському рафінадному заводі в приміщенні двохкласного загальноосвітнього училища. В цих класах навчались учні, які успішно закінчили двохкласне училище і показали добрі знання. Технічні класи, відкриті в пам'ять графа Олексія Бобринського, були першим в країні учбовим закладом для підготовки техніків-хіміків і майстрів цукрового виробництва. В 1902 р. Технічні класи були відокремлені від училища при рафінадному заводі і перетворились в самостійний навчальний заклад ( нині – Смілянський технікум харчової промисловості).
Успенський костел (1818р.)
15. Сміла (24)
Храм.Фасад
15. Сміла (26)
Костел Успіння Прсв.Діви Марії на реставрації
15. Сміла (20)
Будинок ксьондза (1880р.)
15. Сміла (27)
 Однією з візиток міста є Тясминська гребля. Вона відділяє центр міста від мікрорайону Загребля, тобто «за греблею». Ось як описує Смілу, подорожуючи у 1781 р. Україною, французький мандрівник Жан Генріх Мюнц: «Сміла – головне місто серед 40-50 сіл на Україні. Містечко дерев’яне, населене селянами. Міст збудований із товстих колод смерек… По той бік річки край родючий і дуже гарний, ґрунт глинистий, місцями піщаний. Землі, які належать місту, мали більше 12 квадратних миль площі. Міст має одну тисячу кроків точно виміряних».
Місцеві крає­знавці мають певні розбіжності стосовно місця знаходження такого великого мосту. За однією версією, він знаходився дорогою на Черкаси, за іншою – саме тут. Це була заболочена територія, яка під час весняних повеней затоплювалася водами Ірдиня і Тясмину.
Комплекс Покровського храму
15. Сміла (9)
Церква Покрова Богородиці (1859р.;1903р.).Фасад
15. Сміла (10)
Будівля у візантійському стилі
15. Сміла (11)
  Ще сто років тому, за відсутності дренажної системи, у міжсезоння смілянськими вулицями плавали на човнах. Найстрашніше лихо сталося в сере­дині лютого 1900 р.: вночі намело метровий шар снігу, вдень зненацька потеплішало, води річки піднялися на 2 метри, затопило півсотні дворів, виднілися лише дахи, на поверхні плавали речі та худоба, жителів рятували на човнах.
Такі жахливі надзвичайні ситуації траплялися досить часто. І лише 1957 р. газета «Черкаська правда» повідомила, що у зв’язку із закінченням 5 серпня будівництва сучасної Тясминської греблі покладено кінець затопленню водойми Ірдиня.
Церква.Тил
15. Сміла (14)
Інтер*єр
15. Сміла (15)
Дзвіниця
15. Сміла (16)
 У Смілі провів близько двох годин після чого відправився у наступний запланований на цей день пункт.
Залишки будівлі кінотеатру "Комсомолец" (фото 26.08.17р., а вже 06.09.17р.залишки будівлі знесли)
15. Сміла (40)
Tags: Сміла, Черкащина, архітектура, мандрівки, памятники, парк, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments