Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Славута

Славута (раніше Славутин) - місто обласного значення в Україні, центр Славутського району Хмельницької області.
Окрасою Славути слугує річка Утка, яка протікає через усе місто, розливаючись ставками, і на його околиці впадає в обійми повноводної Горині.
1. Славута (15)
ГАЗ-ММ на постаменті
1. Славута (2)
Костел Св. Дороти.Фасад (1825р.)
1. Славута (3)
Храм.Профіль
1. Славута (5)
 Напр. 16 ст. на лівому березі р. Утка (стара назва - Деражня) виникло село Воля Деражнянська, належне до Новозаславської волості Волинського воєводства. У 1617р. село зруйноване татарським нападом, а 1619р. на його основі осадник князів Заславських - Авель Тошковський  осадив новий населений пункт - Славутин. Також на правому березі р.Утка зведено дерев’яний замок із трьома баштами.
 23 квітня 1633р. князь Ю.Заславський надав місту магдебурзьке право та дозволив проводити щорічний ярмарок. Уже 1637р. місто мало  ринкову площу та було оточене дерев’яними стінами з 8-ма баштами.
Дзвіниця (1825р.)
1. Славута (6)
Фото
1. Славута (8)
Будинок притчу
1. Славута (9)
 По згасанню роду князів Заславських 1673р. Славута перейшла у володіння князів Любомирських, а пізніше, в 1720р., як посаг княжни Жозефіни-Маріанни Любомирської, відійшла до князів Сангушків. Нові господарі цілковито змінили обличчя міста. Зокрема, 1754р. польський король Станіслав-Август Понятовський підтвердив Славуті магдебурзьке право. У період з 1720р. по 1731р. знесено міські укріплення. Протягом 1765-1767рр. славутський замок перебудований на так званий панський двір, поблизу якого 1782-1786рр. зведено бароковий палац (архіт. Ф.Меркс), а саме містечко стало постійною резиденцією князів Сангушків.
Святиня.Тил
1. Славута (10)
Каплиця
1. Славута (12)
Радянська Жінка
1. Славута (14)
 За активну участь власників  у повстанні Т.Косцюшка та польському повстанні 1830-1831рр., підтримку Наполеона I Бонапарта місто не раз піддавалося секвестру та конфіскації (1792-1797рр., 1812-1814рр., 1831-1834рр.), опинялося в центрі політичних і воєнних подій. Зокрема, 1792р. у Славуті проходили засідання прихильників Торговицької конфедерації, пізніше тут був розташований один із загонів армії Т.Косцюшка, а 1795р. - гренадерські полки М.Кутузова.
Інфо-щит
1. Славута (15)
Ворота як складова комплексу садиби Сангушків
1. Славута (17)
Господарська будівля комплексу садиби Сангушків
1. Славута (19)
Будинок економії(?)
1. Славута (20)
 Від кін. 18 ст. і до 1917р. Славута перетворилася на потужний торгово-економічний центр Волині, а 1866р. стала центром однойменної волості. Перше промислове підприємствово - суконна фабрика  збудовано 1790р. Загалом від поч. 19 ст. і до 1917р. у місті діяло 110 торгових підприємств та 21 промислове: паперова фабрика (1818р.), пивоварний завод (1824р.), свічковий та сальний заводи (1825-1826рр.), чавуноливарний завод (1840р.), друга паперова фабрика (1842р.), миловарний завод (1845р.), майстерня виробів із бронзи (1846р.), машинобудівний завод (1858р.), лісопилка (1874р.), толепокрівельна фабрика Гаєвського (1880р.), 2 толевих заводи (сер.19 ст.), суконна фабрика Фінкельмана (сер.19 ст), механічний та водяний млини, завод із переробки шкіри, каретна майстерня, порцеляновий завод (до 1909р.- механічний), електростанція (1913р.).
Водне плесо річки Утка
1. Славута (22)
06:00:31. Ранок
1. Славута (23)
Млин(1915р.)
1. Славута (25)
 Також Славута була знаним релігійним і соціально-культурним центром Волині. Зокрема, 1731р. розпочато будівництво першої синагоги, 1881р.- євангелістського храму, 1790р. - католицького костьолу Святої Дороти (завершено 1820р.-згідно з енцикл.історії України том 9),- за іншою інформацією будівлю костелу зведено протягом 1822–1827 рр. як копію костелу св. Евстахія в Парижі як родову усипальницю Санґушків. Прикінцеві будівельні роботи тривали у 1829–1831 рр.
У 1819р. було зведено церкву  Різдва Пресвятої Богородиці. Споруджена церква була на кошти прихожан та за участю князя Євстахія Сангушка. Збудована в стилі українського барокко,згодом була розписана художнім іконним живописом. У 1896 р. Різдвяно-Богородичний храм було розширено. Навколо нього розміщувався ряд надвірних споруд: дім для священика, дім псаломника, просфорня, був фруктовий сад і городи.
Михайлов Ф.М. Погруддя (1962р.)
1. Славута (26)
Зупинка
1. Славута (29)
1941-1945
1. Славута (27)
  З об’єктів соціально-культурної сфери тут діяли: музично-театральна капела (1765 -1786рр.), лазарет для бідних (1863р.), початкова школа (1867р.), лютеранська школа (1851р.), двокласне народне училище (1902р.), приватний театр (1912р.). Із 1774р. у Славуті розташовувалися архів та бібліотека князів Сангушків, до яких 1800р. долучили книгозбірню князів Чорторийських із Корця.
Починаючи з 1879р. Славута стала знаним кумисо-гідропатичним курортом (засновники - лікарі О.Тарнавський та Пржесмицький), на якому лікувалася  Леся Українка.
Каплиця-2
1. Славута (30)
Братська могила радянських воїнів (1986р.)
1. Славута (31)
Пантеон слави
1. Славута (33)
 У 1782-1790-их рр.у містечку на замовлення князя Ієроніма Санґушка, за проектом архітектора Ф.Мерцка, поряд старого дерев'яного двору («замку»), збудовано мурований бароковий палац. Це був одноповерховий будинок з двома бічними флігелями. На партері розміщувалися сіні, кабінет, їдальня, покій «лівий»; на першому поверсі - вітальня, спальня та інші покої.
Під час другого етапу розбудови славутської резиденції у 1793-1795 рр. палац було суттєво розширено. Запроваджено традицію проведення бенкетів і балів.
Після смерті Ієроніма Санґушка, власником Славути стає Євстахій Санґушко, отож подальша розбудова резиденції відбувалася з його ініціативи.
Одуха А.З. Могила (1986р.)
1. Славута (32)
Історичний музей
1. Славута (35)
"Тріо"
1. Славута (34)
 Палац тоді був одноповерховим і квадратним у проекції,мав зовсім не оздоблений фасад. Поруч нього розміщувався флігель, кухня, каса і канцелярія. На віддалі розташовувалися стайні. За стайнями йшла суконна фабрика. Безпосередньо місто розкинулося на протилежному березі ставу, через який від палацу провадила кладка.
Під керівництвом архітектора А. Брунака, над палацом зведено другий поверх. Добудовано портик з колонами і нові сходи. Відремонтовано приміщення першого поверху.
Комплекс споруд Різдво-Богородської церкви (1819р.)
1. Славута (37)
Брама
1. Славута (38)
Храм Різдва Прсв.Богородиці
1. Славута (40)
 Після смерті князя Євстахія Санґушка (1844р.) ніхто з Санґушків постійно у палаці не мешкав. Сам палац розташовувався на піщаному узвишші, не загороджений від міста. Відтак віряни навпростець ходили до костелу Св. Дороти через палацовий дитинець. 1866 р. на першому поверсі розміщено так званий архів князів Санґушків і родинні збірки порцеляни, зброї, живопису, перевезені до Славути із заславської резиденції. У 1869 р. архів перенесено до палацевого флігеля.
Згодом у славутській резиденції оселився князь Роман Адам Санґушко.
Нове дихання резиденція отримала за владарювання графині Кароліни де Тун Гогенштайн, дружини князя Романа Даміана Санґушка. Палацовий коплекс обладнано водогоном і каналізацією. Розширено парк. Розбито клумби і газони. Перший поверх перетворено на розкішні адміністративні апартаменти. Сходи й інші покої прикрашено старосвітськими гобеленами. Збудовано групу фонтанів декорованих скульптурними композиціями італійських майстрів.
Дзвіниця
1. Славута (39)
Церква.Профіль
1. Славута (41)
Фото
1. Славута (42)
Після пожежі 1905 р. палац востаннє реконструйований. Остаточно сформований палацовий комплекс розташовувався серед парку й окрім власне самого палацу включав менший палац - так званий «Графський дім», стайні, кухню, службовий флігель, оранжерею, будинок охорони, кузню і альтанку. За парком вивищувався костел Святої Дороти. Від малого палацу в західному напрямку аж до залізничної станції простягався парк «Звіринець», призначений для відпочинку і полювання князів і їхніх гостей. На протилежному березі р. Деражня був посаджений громадський парк «Альбенка».Терен резиденції був обнесений триметровим парканом, довжиною бл.3 км.
 Восени 1917 р. під час бунту 264 запасного піхотного полку російської армії, розквартированого в Славуті, палацовий комплекс був підданий грабунку і вогню. Власника славутської резиденції князя Романа Даміана Санґушка вбили. Після пожежі залишився неушкодженим образ святої Терези, який пізніше урочисто перенесли до костелу святої Дороти. У 1922 р. за розпорядженням радянської влади залишки палацу розібрали.
Tags: Славута, Хмельниччина, дзвіниця, мандрівки, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments