Офіційно в документах значиться, що в 1437 р. місцевість була придбана, як приватна власність паном Херц. Майже до кін. XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775–1777 рр. Герца була окупована австро-угорськими військами, але з 1777 р. знову переходить у володіння Румунії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру Чернівецького краю, що стало поштовхом для розвитку, заселення та благоустрою міста.
Комплекс Спиридонівської церкви
Спиридонівська церква (1807р.)
Храм розмальований іконами
Вже в 1790 р. Герци мав статус краю, що багато важить в політично – економічному значені того часу. Під час адміністративної реформи XVIII ст. Герци перетворюється із дрібного торгівельного центру у резиденцію краю з певними органами місцевого уряду. Тому не дивно, що 1797 р. тут починається будівництво із цегли та каменю нової церкви, більш широкої та просторої ніж попередня - церкви Святого Георгія Победоносця (пізніше її перейменували в храм Святого Чудотворця Спиридона). Про значення Герцаївського краю говорить і використання дільничної печатки ще з 1824 р. З самого початку існування поштового зв’язку (1862 р.) в Молдавії, Герца мало своє поштове відділення.
При вході
Храм.Тил
Криниця-лебідь
Фото
До окупації Буковини австрійцями (1774 р.) Герца економічно процвітала, але після 1775 р., коли офіційно встановили кордони між Румунією і Австрійською імперією Герца втрачає значення дільничного краю.
29 червня 1940 р., за вимогою Радянського правління, Румунія повинна була залишати усі господарські та економічні речі, а також увесь транспорт на території Бессарабії та у північній Буковині. Не виконання цієї вимоги загрожувало війною. Румунія виконала цю вимогу. Це не стосувалось Герци. У другій половині дня 29 червня 1940 р., переходячи лінію в районі с. Маморниця – Цурень, три радянських танка вирушили в Герци. На північній частині міста танки були зупинені румунським військовим дозором у складі 4-х осіб. Танкісти зупинили машину, вислухали доводи дозора про те, що вони незаконно переїхали на територію Румунії, потім, закривши люк танка, стали розстрілювати дозор з кулемета. На сході м. Герца установили Державний кордон СССР з Румунією. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване.
Райдержадміністрація (поч.20ст.)
Колишній будинок художника Артура Верона
Герб на будівлі
Герцаївський район є найменшим в Україні за територією, а Герца – найменшим за населенням райцентром. А ще однією особливістю міста і району є його румуномовність: румунською розмовляють близько 97 відсотків населення.
Герца розташується на правому березі р. Прут за 8 км від залізничної станції Новоселиця. На півдні район межує з Румунією і тому не випадково, що бл. 80% населення Герци - румуни.
Середня загальноосвітня школа (1911р.)
Будівля.Тил
Садиба.Фасад
У місті збереглися багато свідоцтва колишньої довоєнної розкоші, зокрема декілька віл та маєтків багатих мешканців кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Серед них найбільше виділяється будівля райдержадміністрації (видатна пам’ятка культури, будинок-музей художника Артура Верони) – одноповерхова, з масивною баштою, що схожа на оборонну, з чотирьохсхильним черепичним дахом.
В центрі міста знаходиться будинок, в якому народився Георгій Асакі – визначний румунський літературний діяч ХІХ ст.. Нині в будівлі розташована районна бібліотека яка носить його ім'я. У Герці працює літературний музей його імені, створений у 1968 р. у приміщенні ліцею.
Районний будинок дозвілля для дітей та молоді
Споруда.Фасад
Центральна районна бібліотека ,- будинок письменника Г. Асакі
Таблиця
В корпусі Центральної районної лікарні жив племінник Артура Верони – Паул Верона, художник. В панському домі, нині по вул. Ломоносова, жив Микола Генрі Верона (1862 – 1938рр.) художник – мініатюрист. Також не можна залишити поза увагою споруду Герцаївської ЗОШ, якій 100 років та сучасний Будинок культури де у ХІХ ст. була єврейська школа.
Магазин "Берізка"
Пам*ятник загиблим в Афганістані
Погруддя М.Емінеску
А ще я там смачно пообідав,правда під пильним поглядам місцевих відвідувачів закладу(можливо це через українську мову В УКРАЇНІ) і покинув містечко з його цікавинками,витративши на їхній огляд "аж" цілу годину..
