Пам’ятник на честь подвигу екіпажу льотчиків (1983р.)
Цвинтарна огорожа
Якоїсь широкої інформації про село Микуличі я не знайшов,та й не надто аж так щоб старався,-порився в інтернеті,переглянув свою літературу-нема.Думаю від цього ніхто вельми не розчарується,бо кому дуже цікаво,то може поїхати сам та розпитати сільських старожилів що і як там у них було,а я ж просто покажу те,чим можна потішити око,крокуючи центральною вулицею.
Відійшовши менше сотні метрів від траси праворуч бачимо пам’ятник на честь подвигу екіпажу льотчиків під командуванням Героя Радянського Союзу гвардії капітана С.В.Мілашенкова.
Троїцька церква (1880р.) Фасад
Троїцька церква (1880р.) Профіль
Храм на кладовищі
Опісля, через три хвилини ходьби ліворуч виринає сільське кладовище,огорожене мурованою стіною із брамою та з цвинтарною мурованою Троїцькою церквою 1880р. побудови.
Будівля цікавої нетипової форми,яку їй частково надала прибудова козирка на трубах,фасадна частина обрамлена контрфорсами,роль дзвіниці виконує металевий балон,підвішений на гачку.Багато часу для оглядин храму не потрібно,тому прямуємо далі.
Млин паровий (1930р.)
Будівля
Хвилин 12-15 йдемо попри сільські будиночки,нічим не цікаві і ось ліворуч щось нетипове-споруда парового млина,зведена у 1930р.,мурована,триповерхова з частково побитими вікнами.Оглядаю.Неподалік сільські мешканці зганяють худобу на пасовище.На годиннику 06.48,ранок..
Через декілька десятків метрів ліворуч показується ще одна,остання та найцікавіша пам*ятка села,- дерев*яна церква Собору Пресвятої Богородиці,споруджена у 1778р.
Храм з огорожею
В ХІХ ст. під час добудови споруда отримала теперішні форми. Також є інформація, що напр. ХІХ ст. місцева церква стояла там, де колись була дуже стара, в урочищі "Церквисько". Сьогодні належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква в користуванні православної громади московського патріархату.
Храм стоїть на південь від села, при дорозі до с. Нехвороща, на підвищенн. Обабіч входу на прицерковну територію дві невеликі муровані будівлі, сама територія оточена кам'яним муром. Головна особливість храму - дві вежі-дзвіниці при західному фасаді бабинця. Вежі сполучені між собою двосхилим дашком, який захищає вхід до церкви. Частину вікон в стінах церкви змінили пластиковими.
Церква Собору Пресвятої Богородиці(1778р.).Фасад
Дерев*яна церква.Профіль
Мав у планах оглянути церкву Бориса і Гліба у с.Нехвороща,але прикинувши перспективу потратити половину дня на добирання-вибирання до неї-повернув назад,до траси.
Сідаю у маршрутку і котимося в Локачі,-селище міського типу,яке знаходиться за 17км.від Микуличів.
Поряд з сучасною автостанцією знаходиться будівля млина. Будівля симпатична,двоповерхова,мурована,з бічними прибудовами,в одній із яких продають пиріжки.
Млин. Локачі
ДАІ
Будинок школяра
Вперше про Локачі згадується у грамоті князів Четвертинських, складеній 12 травня 1542 р. В ній ідеться про продаж містечка Локачів князеві Сангушкові. Згодом воно переходить у володіння князів Чарторийських. Напр. XVI ст. Локачі - власність князя О. Пронського.
Будівля
Пам*ятник землякам (1965р.)
Будинок культури
Похід селянсько-козацького війська Б. Хмельницького під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. на Західну Україну закінчився укладенням у 1649 р. Зборівського миру, за яким Західна Волинь, в тому числі Локачі, залишилася під владою Польщі. Королівський уряд вживав найжорстокіших заходів, щоб запобігти селянським заворушенням. Кріпосницький гніт супроводився дальшим обезземеленням селян і збільшенням феодальних повинностей.
З новою силою розгорнувся наступ католицизму, в Локачах у 1726 р. споруджують католицький костьол. Однак українське населення продовжувало відстоювати свої звичаї, віру, наслідком чого було спорудження православної церкви у 1760 р.
В результаті третього поділу Польщі Локачі, як і вся Волинь, відійшли до складу Російської держави.
Симпатична споруда
Піонери
Головна святиня Локачів – храм Святого Миколая. Церква дерев’яна, побудована 1913 р. Храм тридільний, із заходу до бабинця прибудовано триярусну дзвіницю. Іншу церкву, Преобреженську в 1922 р., яка на той час вже була нечинною перевезли в с.Шельвів.Залишилась лише каплиця.
Миколаївська церква (1913р).Фасад
Миколаївська церква.Профіль
Свою першу церкву локачинські віряни УПЦ КП спорудили в пер.пол. 90-их рр. минулого століття на основі з руїн відбудованої каплиці, яку було зведено ще у др. пол. ХVIII ст. на вшанування пам’яті загиблих тут 1241 р. під час татаро-монгольської навали українських дівчат-полонянок. Назвали її Свято-Преображенською, зберігаючи пам’ять про збудовану у 1760 р. церкву з такою ж назвою. Була церква греко-католицькою, потім, після приєднання в 1795 р. Волині до Російської імперії, мусила стати російською православною. Відтак діяла, хоч зазнала ушкоджень під час Другої світової війни, ще й упродовж кількох повоєнних літ. Але невдовзі під тим приводом, що аварійна, церкву для вірян совєтська влада закрила. Кілька літ її приміщення, використовували для складських потреб (точнісінько так, як і згадану старовинну каплицю), а в 70-их рр. минулого століття зруйнували остаточно.
Каплиця церкви Преображення (18ст.)
Каплиця під гонтом
А ще у селищі можна оглянути монументи на братській могилі радянських воїнів, пам*ятник на могилі землякам та монумент на честь визволення від німецько-фашистських загарбників.
Могила братська радянських воїнів (1973р.)
Танк на постаменті
Можна ще побродити вуличками,але чогось вельми цікавого ви не побачите,хіба...
Вулиця
Вулиця-2
