Їхали з надією заночувати.. Або тут,або..та десь би притулились. Пощастило,- о 18.30 вже й не надто хочеться думати про нічліг,хочеться просто його мати.А ще після десятка відвіданих пунктів.
Готель в Борщеві є. З рестораном та досить непоганим пивом у ньому(вечеряли ми в іншому закладі). Отож о 19 годині,оглянувши перед цим цікавинки містечка(так,для цього вистачило бл.40хв.),ми вже прямували до свого номера,- залишити речі,прийняти душ та вийти на неспішну прогулянку вечірнім Борщовим, чи правильніше Борщевим,або Борщ..одним словом-містом!
( БорщівCollapse )

Ех,як давно я вже про це писав. А було це ще раніше,-три роки пройшло. Три з "хвостиком". Час летить,час минає...Хоча,як хтось сказав-це не час,це ми минаємо.
Гори залишаються. Я думаю туди колись підніматимуться наші нащадки. Ще не все викуплять,ще не все засмітять,ще не всюди "облагородять"... Частина перша та друга. Продовжую: діло було того ж дня.

( гориCollapse )

Сісти у автобус (автобусИК) у Добромилі,щоб добратися до Нового Міста це було ЩОСЬ! Ооо,ці сумки-тлунки-візочки, діти-бабульки-студенти...і де це все і всі помістилися? Ще й досі дивуюся коли згадаю.А їхати,стоячи на одній нозі,з витягнутими вгору руками виявляється не зовсім то й зручно)! Благо дорога недалека,та все ж... Вивалююся у потрібному мені місці. "Дальше буде легше" -переконую себе і з оптимізмом крокую в невідоме..
Моє знайомство з Новим Містом розпочалося. З селом Нове Місто.
( Нове МістоCollapse )

" У 995 році ізнов Печеніги прийшли до Полян і напали на город Васильєв (Васильків), що Володимир назвав на своє християнське ім’я. У тому Васильєві раніш, як ще Володимир був поганином (язичником), були його тереми, а в них жили його жінки. Володимир вийшов проти Печенігів з невеликою дружиною, але Печеніги її розбили, а сам князь, пересидівши який час під мостом, ледве втік..."

( ВасильківCollapse )

 Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Я.Тишковичем.
( ЧервонеCollapse )

Один з варіантів прогулянки містом-це коли виходиш на станції "Підзамче"(за умови,що прикотився потягом) і чвалаєш собі куди ноги несуть.А в одному з п*яти-шести випадків вони понесуть мимо палацу культури ім.Г.Хоткевича,біля вічно смердючих смітників,які передують цій будівлі,мимо страшнуватого чорного мученика на меморіалі пам*яті жертв Львівського єврейського гетто..

( ЛьвівCollapse )

 Ви знаєте що таке "короткочасний візит"?Ні, це не тоді,коли якийсь високопосадовець здійсняє 3-4-ох годинний "короткочасний візит" на новий об*єкт(ферму,школу і т.п.) і навіть не тоді,коли у ваше місто "з короткочасним візитом"( 2-3 год.) пиїхала делегація з...Сенегалу / Пекіну / Антананаріву... Короткочасний візит це тоді,коли ви швиденько вриваєтесь у якийсь пункт,розбігаєтесь,оглядаєте та фоткаєте його цікавинки,робите вигляд,що неспішно і з насолодою прогулююєтесь парковими доріжками,слухаючи шелест листя під ногами (на це виділено декілька хвилин),знову сходитеся докупи та відчалюєте.На все про все орієнтовно 30хв.
  З "короткочасним візитом" завітали в Андрушівку.

( АндрушівкаCollapse )

 Приїхав у Тульчин рано-раненько,о 6 годині,а якщо враховувати що на календарі квітень,то стане зрозуміло-надворі ледь-ледь сіріло. Кого можна побачити в такий ранковий час на вулиці?Так,звичайно ж,-сумлінних двірників,які пропадають ніби роса із першими променями сонця).
 Гуляю без мети,оглядаючи не зовсім цікаві об*єкти;чекаю коли зійде сонце,щоб оглянути і пофоткати цікавіші пам*ятки містечка.

( ТульчинCollapse )

Перша частина про Житомир вже була.Так,просто про місто,про пам*ятки,про різне-всяке.А зараз напишемо(скопіюємо,перетягнемо) інформацію про сакральні споруди,які зустрілись мені при гулянні вулицями Житомира.
( Церкви-церквиціCollapse )

 Надворі вже 17.45, червень.Година як для літа-рання,але якщо врахувати те,що в планах маю намір ще відвідати чотири пункти,-то варто піднапрягтися. Ага,напрягайся,хоч лусни,коли стоїш при дорозі і знаєш,що маршрутки у обране село ближнім часом не буде.. А пізніше? А хто його знає..Починаю йти пішком,-благо недалеко,всього якихось 5-7км. і буду там.
 Та Доля і Ангел-хоронитель вкотре змилосердились-через хвилин 15 вдається "застопити" автівку і добрі люди підвезли мене до самісінького храму. Храму Покрову Пресвятої Богородиці в селі Сутківці.

( СутківціCollapse )

 Завдяки неадекватності водія,який відмовлявся везти повну маршрутку пасажирівбо щось хтось йому не так сказав,чи що),виїхали з Полтави на 40-45 хвилин пізніше запланованого..Так,це не трагедія,але й не надто приємно,особливо коли розраховуєш і розписуєш свій час.Прийдеться або швидше рухатись(а я й так рухаюсь ого-го),або від чогось відказуватись.Там буде видно,а зараз,коли зрештою зрушили з місця ми...па-пам,-ще на 25(!) хвилин застрягаємо на переїзді.Ппц,Диканька,ми таки будемо,правда трішки із запізненням.

( ДиканькаCollapse )