Надворі вже 17.45, червень.Година як для літа-рання,але якщо врахувати те,що в планах маю намір ще відвідати чотири пункти,-то варто піднапрягтися. Ага,напрягайся,хоч лусни,коли стоїш при дорозі і знаєш,що маршрутки у обране село ближнім часом не буде.. А пізніше? А хто його знає..Починаю йти пішком,-благо недалеко,всього якихось 5-7км. і буду там.
 Та Доля і Ангел-хоронитель вкотре змилосердились-через хвилин 15 вдається "застопити" автівку і добрі люди підвезли мене до самісінького храму. Храму Покрову Пресвятої Богородиці в селі Сутківці.

( СутківціCollapse )

 Завдяки неадекватності водія,який відмовлявся везти повну маршрутку пасажирівбо щось хтось йому не так сказав,чи що),виїхали з Полтави на 40-45 хвилин пізніше запланованого..Так,це не трагедія,але й не надто приємно,особливо коли розраховуєш і розписуєш свій час.Прийдеться або швидше рухатись(а я й так рухаюсь ого-го),або від чогось відказуватись.Там буде видно,а зараз,коли зрештою зрушили з місця ми...па-пам,-ще на 25(!) хвилин застрягаємо на переїзді.Ппц,Диканька,ми таки будемо,правда трішки із запізненням.

( ДиканькаCollapse )

 Була рання година- половина десятої,а для нас Лосяч був вже шостим у списку відвіданих (так,ми виїхали о шостій,хоча це після попереднього насиченого дня та важкої ночі було ой як нелегко!). Ми перевиконували заплановану програму,зривали "план" і з цим треба було щось робити: зупинитись,полежати,поснідати,покупатись,-та будь-що!!
І ми затримались,але ненадовго,-затримуватись у Лосячі варто лише заради одного-костелу Св.Антонія та чудової панорами,складовими якої є власне храм та сільська водойма.

( ТернопіллямCollapse )

 І нехай вас не вводить в оману заголовкова знимка-про курорт тут буде не надто більше,ніж про інші цікавинки. Та що першим спадає на думку при згадці про Миргород?Звичайно ж,місто-курорт,санаторії,лікування,бювети,якщо підзадуматись то ще Гоголь у когось вирине ,а от таке як чоловіча гімназія чи будинок міської управи-то вже точно ніхто (чи одиниці з тисячі) не назове.. І напевне не даремно,так як якоїсь ексклюзивно-захопливо-чарівної архітектури ви тут і не знайдете.Чи може це вже хтось та й "зажерся"?))

( МиргородCollapse )

 Над Тупою розкинулось Товсте...Ні,без жодних натяків на образу- такі вже тут назви.
Мова піде про селище Товсте Заліщицького району (в Гусятинському районі є своє Товсте із своїм цікавинками,тому не переплутайте),перша письмова згадка про яке датується 1414 р.

( ТовстеCollapse )

 Від траси в саме село недалеко,правда після відлиги не зовсім зручно стрибати, шукаючи сухіші місця.
Позаду залишився палаючий конвікт у Хирові,попереду-ще невідоме для мене(ну,хіба що з мережі) село Муроване.Воно вже третє Муроване у моїй практиці: перше -з дерев*яною церквою ,-у Сокальському районі,друге-з церквою та невідомим маєтком - у Пустомитівському районі,а тепер-Старосамбірщина.Тут обіцяють декілька цікавинок і тому я так бадьоро стрибаю,невпинно,хоч і повільно наближаючись до мети..

( МурованеCollapse )

 Біля єдиної красноїльської багатоповерхівки людно-тут гуляють табором цигани.З кіньми та ворожками,з гітарами та піснями...
Це перше,що ми побачили вийшовши із таксі.Навколо сніг, навпроти-цвинтар,на календарі 14 січня.. Буковина маланкує!

( МаланкаCollapse )

 Славетні місця.Місцевосці.Місциська! Історичні такі,патріотичні..Черкащина. Земля Шевченка,Гайдамаків,Холодноярців,воїнів і бунтарів. Я добрався таки сюди!
Їду після прогулянки Корсунем у Канів.Через Миронівку,автобусом що прямує на Київ. У самій Миронівці є близько 35-40 хв. вільного часу,-досить для того,щоб роззирнутись довкола. "Вокзал-базар-вокзал",- ні,це не жарт,це стандартний набір.Зацікавлює лише будівля залізничного + як бонус- танк. Повертаюсь на автостанцію,попереду Канів.

( КанівCollapse )

 Приїхав у місто орієнтовно о 3 ночі.Що робити? Іду в центр.
Центр живе своїм життям-купа шумних клубів,барів,підозрілих закладів із кебабом,групи п*янучої молоді,веселі компанії,якісь "чурки" та різкий запах близької бійки.Певний час провокую долю,-ану,чи покине вона мене на поталу цим батярам.Навмисне кружляю площею туди-сюди,визиваючи інтерес. Інтерес не визвався і тоді я,з спокійною душею і почуттям виконаного обов*язку,гордо(ні,не тікаю з "поля бою") віддаляюсь із шумної зони у більш спокійну частину міста.
 Потрапляю на дискотеку на березі ріки... Я в Ряшеві,він же Жешув.

( РяшівCollapse )

Лютий.Середина робочого тижня,більше того-середина робочого дня.Захотілось! Пороздавав нарядів,а сам (фотоапарат у мене був на роботі) сідаю на маршрутку і їду..Їду у намічене заздалегіть місце,щоб почати прогулянку наміченим заздалегідь маршрутом.
 Через Куликів я проїжджав десятки і десятки разів,але так щоб із тривалішою зупинкою...Хіба що ковбасу зупиняємось купляти.І мідії. І це зовсім не реклама-там смачнющі ковбаси та свіжі,крупні,добірні мідії. Але зараз не про це,-шахтарський тормозок (так,я працюю на шахті, я ще цього не розповідав?) тихесенько лежав собі в моєму рюкзаку чекаючи свого часу,ремінь з фотиком -на плечі. 11.35- я починаю свій маршрут.


( селаCollapse )