Життя -це рух...

 Просто таки безліч цікавеньких та цікавущих представників архітектури у цьому місті,а також його атмосферність та затишність, заставляє мандрівника повертатися сюди ще та ще. Чернівці. Не вперше й не останнє!
Буває бродиш якимось закуточками чи й зовсім нецікавими дворами,а іншим разом-обираєш собі одну із топових туристично-попсових вулиць і насолоджуєшся нею (наскільки це дають оточуючі фактори) сповна. Отож,-рухаємося по прямій!

( Collapse )

 Буває іноді так,що одного візиту в населений пункт недостатньо для повного ним насолодження. Тоді слідують чергові візити-другий,третій,іноді п*ятий... Для Микулинців мені вистачило й разових відвідин, і зовсім не тому ,що тут цікавенького обмаль,ні. Просто не відчув потреби повертатись,але.. У черговий виїзд сюди я був не сам,власне тому він і відбувся.
 Про історію,а також пам*ятки писав отут.

( Collapse )

 Про Замостя тут,кому цікаво. А оце продовження.

( Collapse )

Є ще у нас твердині,є храми,є садиби.. Та час їх не лікує і не шкодує. От що встигнуть підлатати-підліпити,то ще воно й постоїть і потішить око десяток літ,а на що реально "забили"-то вже й руїну можна застати,або порослі травою пагорби чи деревами панські парки. Воно ніби  не зовсім наше,свого роду навіть вороже нам (не дуже ми братались із ляхами-поляками та москалями-росіянами),але все ж на нашій землі знаходиться,з нашою історією пов*язане та спогадами просякнуте,та й так,що вже і поріднилося..
( Collapse )

Якби-то ти, Богдане п’яний,В багні свинячім.( Collapse )

 Згадую дааалекий 2019-ий.. Хоч яким скупим він був на вилазки,але 2020-ий таки напевне його перевершить.Хоча попереду ще цілих чотири місяці,але бажання накалякати річний звіт вже присутнє. І буде він коротеньким)). Та не про це зараз,а про цей таки 2019-ий,а конкретніше-про одну із поїздок,а якщо ще точніше-то про два пункти ,відвіданих в процесі катання.
 Городок. Та не той,який на Львівщині,а той що на Хмельниччині. І щоб одразу збити наростаючу надмірну цікавість-той що на Львівщині таки на порядок цікавіший.Зате тут є чудовий став на р.Смотрич,у водах якого ми непогано побулькались).

( Collapse )

 "Жорсткувата" назва населеного пункту може трішки відлякувати, або ж навпаки зацікавити,- це вже залежить від конкретної особи. Але для більшості (суб*єктивно) "Жищинці" співзвучні з чимось не зовсім затишним,навіть моторошним чи хижим. Або закинутим (не в образу жителям села ),але щось в тому є.
Як же воно насправді? А насправді сюди варто таки приїхати,хоча б для того,щоб побачити ,власне встигнути побачити, понівечений часом й байдужістю невеличкий палацик в стилі класицизму. А ще тут є костел та церква,а для поціновувачів природи-озеро. Тож не такі страшні Жищинці,як їхня назва).

( Collapse )

Місто-музей,місто-історія,місто,важливе для дослідження нашого минулого та розуміння сучасного.. А ще місто,яке аж занадто нашпиговане різними "братськими" монументами. Час минає і змінює все,в тому числі й погляди на події з минулого,особливо коли теперішня ситуація вельми сприяє цим змінам..
 Переяслав-Хмельницький,він же- Переяслав.
( Collapse )

 Спогад про цей чудовий день,прекрасне місце,найрідніших людей поряд..Це надовго. Тустань.

( Collapse )