Стебник. Особливо про сіль
Начитавшись-надивившись фотозвітів про "найдепресивніше місто Львівщини" я просто не міг оминути його увагою,причому знаходячись на "відстані витягнутої руки" ( у Трускавці).
Чи був я розчарований побаченим? Частково так,оскільки трешу, хаосу, сміття та безнадії було замало,аби впасти у затяжну (чи тимчасову) депресію. Або ж можливо я не хотів усе фарбувати у сірий.. Велком у Стебник. Зовсім на трішки.
( Collapse )
Гвіздець. Особливо костел
Скажіть мені,з чим у вас римується назва цього населеного пункту і я визначу для себе рівень вашої культури. У мене наприклад також із тим,з чим і у вас). Гвіздець.
Перша згадка про Гвіздець датується 15 грудня 1373 р.: князь Володислав Опольський в Ярославі надає поселення Гвіздець руському шляхтичу Ходку Лоєвичу за його заслуги.
У XVI ст. Гвіздець перебуває у володінні Бучацьких, потім Потоцьких, Пузин..
( Collapse )"Аби Кути не минути..."
Куди не крути-повсюди Кути! Але всі вони різні,-як за розташуванням так і за цікавинками. У Кутах на Косівщині побував зовсім недавно,та й не пошкодував що сюди навідались-селище досить таки цікаве,є що подивитись,а якщо добавити околиці то вийде повноцінний мандрівний день!
( Collapse )
Миколаїв. Ч.1 : Перші дві години містом
Із "червоного" карантинного Львова в "червоний" карантинний Миколаїв. Афішувались глобальні обмеження з частковою відміною громадського транспорту, входом за перепустками та закриттям усього,що ще не було закритим.Попередньо добряче подумав,- чи їхати, але ця ковідна істерія настільки задовбала,що потрібно було діяти.
Березневий Миколаїв зустрів сонцем і надією на хороший день.
( Collapse )
Чемеринці
О, село, село Чемеринці,
Ми про тебе казку складем,
Де б не носила життя наша доля,
Пам’ять про тебе ми збережем.
Дівчата і хлопці не сплять до півночі,
Їх жарти почуєш у кожнім кутку,
У домі народнім музика грає,
Закохано пари кружляють в танку.
Пісня "Наше село Чемеринці" , Федько М.М.
( Collapse )Пісня "Наше село Чемеринці" , Федько М.М.
Збруї : Хатинка посеред озера
Чи багато таких об*єктів по Україні? Напевне декілька є, але щоби розпіарених-то не надто. Знаю на Хмельниччині у Старому Солотвині,-то туди їхати заради декількох знимків задалеко буде. А оце надибав випадково в мережі таку цікавинку у нас, на Львівщині. "Зліпив" маршрут,щоб проходив поряд села Збруї,поблизу якого й розкинулось мисливське господарство "Стир" із будиночком посеред озера..
( Collapse )
Дунаїв: Місто,яке було...
Це нетипове село давненько манило своїм монументальним храмом,що наче охоронець височіє над шляхом,притягуючи таємничістю.. Як виявилось,крім костелу тут є ще не одна цікавинка,яка має свою історію. Я спробував оглянути те,що залишилось після важких років минулого..
( Collapse )
( Collapse )
Рахів: Із присмаком курорту
Рахів знаходиться у східній частині Закарпатської області, недалеко від українсько-румунського кордону. Датою заснування Рахова вважається 1447 р., хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 р.(?).
Це містечко з найбільшим перепадом висот в межах одного міста- вона складає 800м. (400-1200 м.над рівнем моря). Тут майже з будь-якої вулиці, відкриваються краєвиди на навколишні гори.
( Collapse )
Микуличин : Особливо Чемегівський каньйон
Їхати важко,особливо коли за бортом понад +33, а в салоні двоє малюків. А ще періодично потрібно чекати,оскільки ,як не дивно,в багатьох місцях проходять ремонтні роботи на дорозі. Та зрештою ми на місці.
Ні,це ще не кінцева,але робимо зупиночку(Рогатин в якості обідньої перерви не враховую). Яремче освіжає водоспадними бризками.Свіжо,шумно,реально страшнувато(за малечу,яка хоче побачити зблизька).Стежка Довбуша залишається для ближніх майбутніх планів. Знимки у "Верховині" + декілька останніх хвилин і ми в Микуличині.
( Collapse )
