![[sticky post]](https://www.livejournal.com/img/icon_sticky.png?v=11043 "[sticky post]"){kind=icon}
Почнемо з початку,а саме: Хоростків - найбільше промислове місто Гусятинського району Тернопільської області. Центр міської ради.Стоп! Йдемо далі: площа 9,51 км², населення-бл.6880чол. Зрозуміло,мегаполісом тут і не тхне..А нам і не потрібно,-чим менша територія,тим легше зорієнтуватись та знайти потрібне!
( ХоростківCollapse )
( ХоростківCollapse )
Продовжуємо ходьбу,продовжується свято..Маланкування у Красноїльську триває!
( Маланкуємо-2Collapse )
( Маланкуємо-2Collapse )
Вже й не пам*ятаю скільки разів я бував у цьому містечку-чи проїздом,чи з зупинкою,а іноді затримувався й на довше. І тільки цього разу ( у 2018р.) я зрештою відвідав одну з основних цікавинок "вільного міста"-Бродівську фортецю.
Але про все по порядку.
( поБРОДИмо?Collapse )
Але про все по порядку.
( поБРОДИмо?Collapse )
Річний звіт-то вже є традицією: підсумувати,як пройшов рік,аналізувати,вчергове поплакати над нездійсненими бажаннями та потішитись побаченим новим чи давно забутим (а від того-майже новим) старим.
Цей рік у порівнянні з 2017-им був ще менш мандрівним. Здавалося-куди б вже менше? Та ще значить є куди падати). Та,якщо так подумати,то і падіння-це також короткочасний політ)!
( підсумки-2108Collapse )
Непогано "пошаритись по "городу"(містечку,тобто) можна у населеному пункті з відповідною назвою - Шаргород. І хоча на даний час це далеко не місто,а так,-містечко,та й стан доброї частини пам*яток у ньому бажають кращого,та все ж, "пошаритись" там є де! А колись це був велими таки вагомий штетл!
( ШаргородCollapse )
До цього був: львівський, київський(Пирогово), ужгородський та скансен у с.Крилос. Всього чотири із наявних 14-ти (дані Вікі) музеїв під відкритим небом,які знаходяться на території України.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м.Переяслав-Хмельницький доповнив цей список. І це вагомо,враховуючи те,що він яляється одним із двох (другий- у Львові),з статусом регіонального.
Підходжу до вхідної брами,-в касі нікого,до закриття залишилось якихось 40-50хв.,працівники музею планують організований відхід,-робочий день фактично закінчився..
( скансенCollapse )
Він зовсім не вмів правильно жити:
Робив дурниці,ходив по колу... Не перевчити.
Вдесяте спотикався, наступав на граблі,- суцільні трабли.
Його водила за руку Халепа,іноді в компанію просилася Біда,
Та ба,- Горя не було ніколи
Хоч суцільних невдач засіяне поле родило рясно і вчасно.
З характером чортячим,паскудної вдачі-
Міг дати здачі
Навіть коли не чіпали-дістало!
Одного дня повернувся інакшим,- не гіршим чи кращим
З поглядом важчим.
Хто знав-не чіпав,уникав
Хто цікавився-бавився з вогнем,викликаючи в серці щем,
Ставлячи питання нескромні:
" А як Там,коли місяць уповні?
А коли не дощ, а Град б*є невпопад?
А коли рука-липка,й та - лиш одна?.."
Він здебільшого мовчав - так його Бог повчав,
А Його він бачив там,поміж кущів і трав,
Коли за кермом, з "вантажем 200" мчав..
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях православного єпископства. Згодом, після приєднання міста Володимиром Великим до Київської Русі воно стало центром удільного князівства Рюрика та Володаря Ростиславовичів, яке згодом отримало назву Галицького. З X по XIV ст., за винятком кількох коротких періодів, Перемишль перебував під владою київських та галицьких князів, відіграючи роль визначного адміністративного, духовного та торговельного центру. В сер. XIII ст. на певний час став резиденцією князя Лева.
Я не біжу стрімголов до Бога,
Я лише намагаюсь не віддалятись від нього.
Коли Він підходить до мене на відстань кроку,я прошу:
"Залишайся збоку.
Дай мені можливість зробити вибір самому,
Не дивлячись на страх і втому!"
І Він залишає мене...Ні, не залишає!
Просто спостерігає,чи впораюсь я самотужки.
Та це своєрідне фарисейство,оскільки Він знає,
Що біля мене чатує потужний Ангел-охоронець-
його Посланець,
Котрий точно не дасть мені схибити та впасти.
А за мою гординю Він іноді дає мені легенького ляпаса..
Я лише намагаюсь не віддалятись від нього.
Коли Він підходить до мене на відстань кроку,я прошу:
"Залишайся збоку.
Дай мені можливість зробити вибір самому,
Не дивлячись на страх і втому!"
І Він залишає мене...Ні, не залишає!
Просто спостерігає,чи впораюсь я самотужки.
Та це своєрідне фарисейство,оскільки Він знає,
Що біля мене чатує потужний Ангел-охоронець-
його Посланець,
Котрий точно не дасть мені схибити та впасти.
А за мою гординю Він іноді дає мені легенького ляпаса..
Чому ти далі мене боїшся,моє Життя...
Ми з тобою вже тридцять два роки,разом.
А ти все чекаєш від мене підлості .
Кожного ранку,дивлячись переляканим поглядом із дзеркала у ванній
Зазираючи мені у вічі,неначе загнане в куток цуценя
Ти все ще боїшся несподіванок,- суїцидної думки чи жахливого вчинку..
Не бійся та не надійся,-я впевнений у своїх діях і поглядах.
Тож, хоча я й буду твоїм суддею та твоїм побратимом
Судитиму Тебе я не скоро,судитиму Тебе не жорстоко.
Живи,Життя, та насолоджуйся моєю насолодою від Тебе!
Ми з тобою вже тридцять два роки,разом.
А ти все чекаєш від мене підлості .
Кожного ранку,дивлячись переляканим поглядом із дзеркала у ванній
Зазираючи мені у вічі,неначе загнане в куток цуценя
Ти все ще боїшся несподіванок,- суїцидної думки чи жахливого вчинку..
Не бійся та не надійся,-я впевнений у своїх діях і поглядах.
Тож, хоча я й буду твоїм суддею та твоїм побратимом
Судитиму Тебе я не скоро,судитиму Тебе не жорстоко.
Живи,Життя, та насолоджуйся моєю насолодою від Тебе!
