![[sticky post]](https://www.livejournal.com/img/icon_sticky.png?v=11043 "[sticky post]"){kind=icon}
Він зовсім не вмів правильно жити:
Робив дурниці,ходив по колу... Не перевчити.
Вдесяте спотикався, наступав на граблі,- суцільні трабли.
Його водила за руку Халепа,іноді в компанію просилася Біда,
Та ба,- Горя не було ніколи
Хоч суцільних невдач засіяне поле родило рясно і вчасно.
З характером чортячим,паскудної вдачі-
Міг дати здачі
Навіть коли не чіпали-дістало!
Одного дня повернувся інакшим,- не гіршим чи кращим
З поглядом важчим.
Хто знав-не чіпав,уникав
Хто цікавився-бавився з вогнем,викликаючи в серці щем,
Ставлячи питання нескромні:
" А як Там,коли місяць уповні?
А коли не дощ, а Град б*є невпопад?
А коли рука-липка,й та - лиш одна?.."
Він здебільшого мовчав - так його Бог повчав,
А Його він бачив там,поміж кущів і трав,
Коли за кермом, з "вантажем 200" мчав..
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях православного єпископства. Згодом, після приєднання міста Володимиром Великим до Київської Русі воно стало центром удільного князівства Рюрика та Володаря Ростиславовичів, яке згодом отримало назву Галицького. З X по XIV ст., за винятком кількох коротких періодів, Перемишль перебував під владою київських та галицьких князів, відіграючи роль визначного адміністративного, духовного та торговельного центру. В сер. XIII ст. на певний час став резиденцією князя Лева.
Я не біжу стрімголов до Бога,
Я лише намагаюсь не віддалятись від нього.
Коли Він підходить до мене на відстань кроку,я прошу:
"Залишайся збоку.
Дай мені можливість зробити вибір самому,
Не дивлячись на страх і втому!"
І Він залишає мене...Ні, не залишає!
Просто спостерігає,чи впораюсь я самотужки.
Та це своєрідне фарисейство,оскільки Він знає,
Що біля мене чатує потужний Ангел-охоронець-
його Посланець,
Котрий точно не дасть мені схибити та впасти.
А за мою гординю Він іноді дає мені легенького ляпаса..
Я лише намагаюсь не віддалятись від нього.
Коли Він підходить до мене на відстань кроку,я прошу:
"Залишайся збоку.
Дай мені можливість зробити вибір самому,
Не дивлячись на страх і втому!"
І Він залишає мене...Ні, не залишає!
Просто спостерігає,чи впораюсь я самотужки.
Та це своєрідне фарисейство,оскільки Він знає,
Що біля мене чатує потужний Ангел-охоронець-
його Посланець,
Котрий точно не дасть мені схибити та впасти.
А за мою гординю Він іноді дає мені легенького ляпаса..
Чому ти далі мене боїшся,моє Життя...
Ми з тобою вже тридцять два роки,разом.
А ти все чекаєш від мене підлості .
Кожного ранку,дивлячись переляканим поглядом із дзеркала у ванній
Зазираючи мені у вічі,неначе загнане в куток цуценя
Ти все ще боїшся несподіванок,- суїцидної думки чи жахливого вчинку..
Не бійся та не надійся,-я впевнений у своїх діях і поглядах.
Тож, хоча я й буду твоїм суддею та твоїм побратимом
Судитиму Тебе я не скоро,судитиму Тебе не жорстоко.
Живи,Життя, та насолоджуйся моєю насолодою від Тебе!
Ми з тобою вже тридцять два роки,разом.
А ти все чекаєш від мене підлості .
Кожного ранку,дивлячись переляканим поглядом із дзеркала у ванній
Зазираючи мені у вічі,неначе загнане в куток цуценя
Ти все ще боїшся несподіванок,- суїцидної думки чи жахливого вчинку..
Не бійся та не надійся,-я впевнений у своїх діях і поглядах.
Тож, хоча я й буду твоїм суддею та твоїм побратимом
Судитиму Тебе я не скоро,судитиму Тебе не жорстоко.
Живи,Життя, та насолоджуйся моєю насолодою від Тебе!
Ще одна із мальовничих руїн,якій вже ніколи не відновитись. Залишки величі минулого та німий докір сьогодення. А краєвиди навкола такі ж вражаючі та чаруючі як і багато років назад..
Про село Висічка інформацію знайти настільки "легко" ,як передбачити вартість комунальних послуг для населення наступного року. А може й ще важче. Тому історію придумувати не буду,одразу переходимо до цікавинок.
( ВисічкаCollapse )
Виглядає сірим,абсолютно нетуристичним,скучним? А насправді ж,-це одне з найдревніших українських міст, один з найбільших економічних та культурних центрів Полтавщини, справжня перлина Посульського краю. Місто обласного підпорядкування, розташоване в центральній частині України на правому березі р.Сули.
Засновані Лубни 988 р. за указом київського князя Володимира Святославовича як одна з фортець Посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. Перша літописна згадка про місто відноситься до 1107 р., коли біля древнього міста Лубни руськими князями були розбиті війська половецьких ханів. Пізніше місто було захоплене половцями, а в 1239 р. зруйноване монголо-татарами.
( ЛубниCollapse )
Маю намір побачити декілька цікавих храмів Кам*янко-Бузького району. Спочатку вкотре прогулююсь районним центром,-цього разу змістовно,неспішно і з насолодою,погода сприяє. Хоч під ногами і калюжі та на небі сонце. Січень закінчується. З Кам*янки-Бузької сідаю на маршрутку і відчалюю в потрібному напрямку. В село Деревляни потрапляю о 16.20. Пізнувато,враховуючи те,що вже в 18.30 на землю опустяться сутінки. Та,оскільки затримуватись в обраних пунктах на довго не планую(просто нема потреби),то й двох годин вистачить.
( селамиCollapse )
Подейкують, що Скит у Маняві був заснований дуже давно – ще в кін.ХІІІ ст. Кажуть, наче київські лаврські ченці Іоаникій та Пахомій, покинувши спустошену монголо-татарами обитель, прийшли до Карпатських гір, щоб тут далі провадити своє подвижницьке життя. Вони тут збудували храм Воздвиження Чесного Хреста (1241р.), який проте не вцілів через татарську навалу.
Офіційна ж історія Манявського Скиту розпочинається на поч. XVII ст., коли до цієї затишної місцини прибув Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Дванадцять років чернець подвизався на Афоні і, може, там і залишився б, якби не прикрий стан православ’я на Галичині. Відразу по його прибутті львівський єпископ Гедеон запрошує знаменитого подвижника відновити занепалий православний монастир в Уневі, і той виконує прохання. Тоді його кличуть в Угорницький монастир, потім - у Дерманський. Він всюди іде й навчає. Врешті, знаходить «густу лісову пустиню» – там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і залишається чинити аскетичні подвиги.
( монастирCollapse )
Близько 10.30,-я вже познайомився(якщо можна це так назвати) з Кременчуком і добрався сюди.
В Олександрії також було сіро,-дощик почався згодом,та він був незначним.Залишаю на автовокзалі речі(у камері схову) та відправляюсь на пошуки чогось цікавенького. Поблизу станції-базар.Власне навіть не поблизу,-він ніби огортає її з трьох сторін.Дещо плутаюсь поміж торговими рядами,та невдовзі виходжу-знаходжу потрібий мені напрямок.Прихопив із собою банку заздалегідь купленого хіматозу -"Рево". Життя поступово набуває барв,хоча кольори навколо все такі ж сірі..
( ОлександріяCollapse )
Село Кривче знаходиться на заході Борщівського району, на старовинному шляху з Борщова до містечка Мельниці і далі до міста Кам'янця-Подільського. Село може похвалитися багатьма пам'ятками, але головні з них - це безперечно гіпсові печери. Найбільшими є печера Славка і знаменита Кришталева печера. Що? Ааа, ні,в печерах ми не були,але про решту цікавинок напишу.( ТернопіллямCollapse )
У письмових джерелах Брацлав вперше згадується в литовському літопису під 1362 р. у зв’язку з розгромом татарських військ литовцями на чолі з князем Ольгердом. Передаючи землі Поділля своїм племінникам Коріатовичам, Ольгерд наказав відбудувати старі фортеці й спорудити нові. Серед нових фортець згадується й Брацлав (Браслав).
( БрацлавCollapse )
