Ви дивитеся neo7777vitaha

Previous Entry | Next Entry

риська

Після Тараканова дорога звичайно ж привела нас у Дубно.Знайомство з містом у нас відбулося ще минулого року,але тоді увага приділялась виключно Дубенському замку...Час знайомитись з рештою цікавинок міста.


Спочатку про саме місто:
Літописне Дубно відоме з 1100 року, воно - одне з найдревніших міст Волині, яке в усі історичні часи було на перехрестях важливих історичних й політичних подій, торгових шляхів, центром духовного життя краю. Проте не 1100-ий рік є датою заснування. У глибині тисячоліть губляться витоки його історії, що доведено археологічними розкопками кінця ХІХ - дев'яностих років ХХ ст..
Дубенський Замок у часи середньовіччя називали Волинською твердинею через вигідне ландшафтне розташування (з трьох сторін його омивали води ріки Ікви та її болотисті заплави) і міцні фортифікаційні споруди ХVІІ ст., які робили цю споруду неприступною упродовж кількох століть. Тут зберігали свої багаті скарби князі Острозькі, а згодом - і нащадки Острозької ординації: князі Заславські, Сангушки, Любомирські; тут, під охороною хоругв ординатського війська, надійно зберігались безцінні родинні архіви цих можновладців. Тут діяла людвисарня - ливарна майстерня, де виготовлялися гармати, культові речі для храмів і монастирів, предмети побуту.
Дубенський замок.Вїздна брама з мостом.

У 1794 р. в Дубно була відкрита єврейська друкарня, що проіснувала 30 років, в 1802 р. була відкрита ще одна друкарня. У 1857 р. в Дубно налічувалося 15 синагог і молитовних будинків, 22 хедера. 1901 р. в місті були, два чоловічі єврейські училища. Під час 1-ої світової і цивільної воєн Дубно часто переходило з рук в руки, що важко відбилося на єврейському населенні міста. У XVIIIст в місті працював відомий проповідник Яков бен Вольф Кранц /Маггід із Дубна/.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС.Головна брама

Наприкінці ХVІІІ ст. Дубно тимчасово було столицею престолонаступника французького трону, опального принца Конде, та його родича, представника роду Бурбонів - герцога де Беррі. Приблизно в той самий час місто відвідала легендарна жінка-гусар Надія Дурова, яка служила в Литовському полку в Дубровиці та Луцьку. Окремий підрозділ цього полку дислокувався й у Дубні. Шляхи великого українського філософа й поета Григорія Сковороди теж пролягали через Дубно у 1753 й інших роках. Місто Дубно освячене слідами і сльозами Тараса Шевченка, який побував тут восени 1846 року. З-поміж багатьох пам'ятників і меморіальних знаків у Дубні одним з кращих є, безперечно, Великому Кобзареві, відкритий 16 липня 1991 року - до першої річниці Декларації про Незалежність України.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС.Панорама головного корпусу

Постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 14 червня 1993 року, було створено Державний історико-культурний заповідник міста Дубна, на балансі якого нині знаходяться такі пам'ятки історії, культури, архітектури, як Замок, Луцька брама, колишні монастир і костел бернардинів, синагога, Спасо-Преображенська церква, Юріївський храм, монастир кармеліток, Іллінський собор, численні світські будівлі ХVІІІ - ХІХ століть.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС

Ну і далі-по порядку про цікавинки міста.Першою у нашому списку буде будівля колишнього монастиря кармеліток.
   Монастир кармеліток було заснований у 1660 році Анастасією Чернецькою (за іншими даними – в 1702 році княгинею Теофілею-Людвигою Любомирською). На даній території були розташовані будівлі монастиря: костел (1630 р.) та монастирський корпус (1686 р.), побудовані у стилі раннього бароко, з’єднані боковими фасадами, і утворювали суцільну лінію переднього фасаду, впродовж якого проходить відкрита арка-галерея.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС

Монастир належав католицькому чернечому жіночому ордену кармеліток. Після більше як 200-літнього існування монастиря в 1890 році з наказу імператора монастир ліквідовано, сім черниць переведено в інші обителі. Всі будівлі та угіддя ліквідованого монастиря тоді ж передані Хрестовоздвиженській пустині. Православне відомство перетворило костел у церкву на честь преподобного Іова Почаївського. Над в’їзною брамою було надбудовано дзвіницю у православному стилі, а над костелом – високий шпиль з банею.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС

З приходом польської влади у 1921 році всі надбудови (дзвіниця та церква) були знищені, а сам комплекс передано католицьким кармеліткам. Незабаром монастир перейшов до католицьких черниць – сестер Провидіння. Тут була “школа заводова”, де, крім загальноосвітніх предметів, дівчаток навчали гаптувати, вишивати, оздоблювати одяг священиків.
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС

Після 1936 року монастир було ліквідовано. Донедавна  у монастирському комплексі знаходився онкодиспансер, а нині хоспіс. Ця споруда залишилася майже без зовнішньої образності. Зникли барочний фронтон, сам костел поділили на два поверхи, на південному фасаді знищена майже вся архітектурна деталізація.Та все ж,не дивлячись на це-зовні будівля таки симпатизує.Ну а всередині знімати нічого-звичайний лікарняний інтерєр...
Монастир кармеліток (XVII ст.)/ХОСПІС

Рухаємось далі,до наступного цікавого нам обєкта.
Костел Святого Яна Непомуки-входить до складу Державного історико-культурного заповідника м.Дубно.Фарний костел , збудований місцевим парохом о. Алоїзом Осинським на місці старого костелу у 1830р.
Храм був замкнений місцевою комуністичною владою у 1959р.У приміщенні був зроблений спортзал місцевої спортивної школи.
Костел Святого Яна Непомуки

А 150 років тому, у часи гонінь самодержавства на католицьку віру, в храмі,за переказами, сталося диво:
  Люди прийшли помолитися, коли їм не дозволяли. Священик закрив двері, ів храмі йла служба,під час якої у променях,над вівтарем появився Ісус із простертими над людьми руками, ніби їх підтримував. Поки вони молилися, Ісус не зникав.
  Тодішня влада заборонила священикові розповідати цю історію, однак незабаром через прихожан про неї стало відомо далеко за межами Волині.
Дубнівчани невипадково обрали покровителем для свого храму святого Яна Непомука, який, за легендою, загинув через дотримання священицького обов’язку – нерозголошення таємниці сповіді.
   У 1990 р. будівля отри-мала статус пам’ятки архітектури. Відродилася римсько-католицька парафія в Дубні на поч. 90-х рр. Спочатку католики мали право відправляти Богослужіння тільки у неділі та свята, а вже в 1991 р. костел було не-офіційно повернено вірним. Ну а у 1994 р. міська влада повернула храм місцевій спільноті.
Костел Святого Яна Непомуки

Продовжуємо прогулянку містом і ,можна сказати зараз така собі "рекламна пауза" після історико-архітектурних памяток давнини.Сучасна цікавинка-памятник жабі.Памятник,як на мене є більш сатиричним ніж символічним та,судячи з відгуків та зацікавленості з боку не останніх у місті осіб-увагу до себе він привернув.
  Постамент ропусі в центрі Дубна встановили у вересні минулого року. Його виготовили з гіпсу та покрили міцним пластиком. Жаба обійшлася дубенським підприємцям у 22 тисячі гривень. Під постаментом зробили підпис: "Хто мене в душі не має, того я не задушу". На постаменті зображено три обличчя. Мешканці Дубна говорять, що вони дуже схожі на портрети діючого міського голови, його заступника та власника колишнього універмагу. Тож, кажуть, саме тому у міської влади виникло бажання прибрати жабу з центральної вулиці.
Памятник жабі

Нинішній міський голова Дубна Василь Антонюк не приховує — хотів би бачити постамент в іншому місці. При цьому він пояснив, що проти жаби в центрі виступають священики. Духовенство, за його словами, стурбоване зростанням аварійності на перехресті поряд з постаментом.Дубенські священики хочуть бачити тут більш сакральну фігуру — хрест.Однак,"жабка" встановлена на приватній території,та ще й біля громадського туалету,а ставити хрест поблизу вбиральні,ну не релігійно ж якось..
Пристрасті навколо жаби підштовхнули дубенських підприємців до ще однієї ідеї — біля ропухи вони хочуть встановити фігури брехуна та злодія.
Зразу ж попереду,за кількадесят метрів від "заздрості" на розі вулиць "притаїлась" дубенська синагога.Неначе величезний трьохярусний торт стоїть вона край дороги...
Дубенська синагога,така якою вона є зараз була збудована у 1784р. і є однією з найбільших синагог на Зх.Україні.
  Будувалася вона в першій половині XVI ст. у стилі барокко так званого дев'ятипольового, синагогального типу. Це була нова інтерпретація центричної планувально-просторової структури інтер'єру. Простий чоловічий зал, базований на квадратному полі, перекривався дев'ятьма полями хрестових зімкнених або вітрильних склепінь, що спиралися на чотири потужні кам'яні опори. Початок перебудови цієї великої синагоги датується 1782 р.  Купол підтримувало 12 колон, побудованих у 4 ряди. Будівництво синагоги тривало 12 років, як записано в хроніці іудейської общини. До завершення будівництва синагоги долучився князь Любомирський. Товщина стін синагоги нагадує про її оборонний характер. Елементами укріплень були контрфорси та ренесансові триярусні аттики з бійницями на фасадах. На відміну від костельної та церковної барокової архітектури, в якій зовнішня сторона була скерована до однієї сторонни – фасаду, в божницях проявляється тенденція до опрацювання об'єму .
Велика синагога

Під час Першої світової війни австрійська артилерія завдала шкоди іудеському храмові, і відбудований він був лише в 1920-х роках. Просторово-планувальна структура основного об'єму оновленої синагоги являла собою великий зал на чотири масивні колони, на зовнішні стіни яких спиралися склепіння. У 1930-х роках, коли позолочений ковчег втратив свій блиск, а дерев'яна підлога почала гнити, Самуіл Гурвіц, тодішній староста синагоги, обновив ковчег золотом, а дерев'яну підлогу замінив на гарні бетонні плити, пожертвувавши на це 1000 срібних рублів. У роки фашистської окупації, восени 1941 року, в Дубні було створено гетто, яке розташовувалося біля центральної синагоги і тягнулося до прилеглих до неї вулицях вправо і вліво від неї. З 1993 року синагога входить до складу Державного історико-культурного заповідника м. Дубна, але вона не виконує своїх функцій як храм, оскільки тутешня єврейська громада досить малочисельна і неспроможна налагодити її діяльність.
Велика синагога

Одним із храмів Дубна є Свято-Іллінський собор, який розташований на центральній магістралі міста, чудово доповнюючи адміністративно-житловий ансамбль. Нинішній соборний храм св. Іллі був споруджений неподалік давнього дерев'яного, про що свідчать документи за 1889 рік. Спорудження нової, кам'яної, церкви розпочалося 1902 року настоятелем приходу отцем о. Корнійовичем, котрий довів будівництво до половини, а продовжив і завершив його о. Євгеній. На будівництво використовувались добровільні внески і субсидії святого Синоду.Цікавим є і той факт, що кошти на будівництво собору були обіцяні царем Олександром III, який був у Дубні у 1890-му р. з нагоди відкриття Тараканівського форту. Але через неуважність царських секретарів на обіцяні гроші було збудовано храм у Дублянах, теперішнього Демидівського району. Тому дубенчанам довелось на власні кошти зводити свою святиню. Будівельні роботи завершились у 1908 р. 23 вересня цього ж року Свято-Іллінський храм був освячений.
Свято-Іллінський собор

Згідно з розпорядженням св. Синоду у 1909 р. Свято-Іллінська церква була перейменована в собор. Згодом тут був встановлений різьблений іконостас на честь рівноапостольного князя Володимира. При храмові ще у 1892 р. була відкрита церковно-приходська школа. Архітектурна стилістика нинішнього храму цілком вкладається у канонічні рамки неоросійського стилю. П'ятиверха, п'ятикутна цегляна споруда з прилягаючою з півночі дзвіницею, збудованою в російсько-візантійському стилі. Є кілька входів до церкви – з півночі, сходу і заходу. Головний вхід – з півночі, з центральної вулиці міста. Це зумовило її дещо незвичну орієнтацію, нехарактерну для православних храмів.Незадовго після освячення нового храму і надання йому статусу собору, розпочалась Перша світова війна. Тоді багато церковних цінностей, дзвонів зникло назавжди. Проте, одна унікальна річ дивом уціліла. Це – ікона пророка Іллі з житієм XVI ст. У 1994 р. її було передано у фонди Державного історико-культурного заповідника міста Дубна. Згодом вона була реставрована у м. Львові і зараз знаходиться в експозиції виставки «Скарби наші духовні».
Свято-Іллінський собор

Нелегким виявилися для Іллінського собору періоди окупації та Другої світової війни. Нищівного удару по православ'ю нанесла і радянська комуністична влада. Невдовзі після війни розпочалося закриття церков. Проте священнослужителям та парафіянам Іллінського собору навіть у воєнне і повоєнне лихоліття при всіх своїх труднощах вдалося підтримати храм та православ'я. Деякий час колись у цій церкві знаходилась благодатна ікона Божої Матері, пожертвувана Дубну ще князем Костянтином Острозьким, але через кілька десятків років ця ікона, оздоблена перлами, кимось звідси була викрадена, і нині у храмі є лише її  копія.
Свято-Іллінський собор

Дім Домбровського 19-20ст

Контрактовий будинок 19ст/будинок дитячої творчості.

Луцька брама -збудована в стилі ренесансу з каменю і цегли у 1623р. Вона відігравала роль в'їзних воріт і оборонної вежі у системі міських укріплень. Спочатку була зв'язана земляним валом, який захищав місто із західного боку. Брама являє собою споруду невеликого овалу з довгим прямокутником, зверненим у бік міста. Це рідкісна різновидність невеликого барбакана і, крім Волині, ніде більше в Україні не зустрічається. До брами колись вів міст, перекинутий через рів з водою. Початково вона була двоярусною з підвалом, на першому поверсі був наскрізний арочний проїзд. 1785 року проводились ремонтні роботи, про що свідчила таблиця над входом у браму. Тоді ж проїзд був замурований, а вулицю проклали поруч з брамою, надбудували третій ярус. Брама з'єднувалась підземним ходом із Замком. Наприкінці XVIII ст. у брамі збиралася масонська ложа під верховенством князя Михайла Любомирського. Ця Луцька брама дала назву колишньому передмістю Дубна - Забрама.
Луцька брама
 
Одразу ж за брамою наступна архітектурно-історисна памятка міста-костел бернардинів.
Костел заснований князем Янушем Острозьким.Будівництво костелу і кляштору, які становили єдиний об'єкт проходило з 1617 по 1629 рр.Це тринавна базиліка з нартексом і однією шестигранною абсидою. Прилягаючи з півночі до абсиди трьохярусна висока дзвіниця увінчана чотиригранним завершенням оригінальної форми.
Костел бернардинів

При зведенні муру довкола монастиря утворилось два двори. Монастир бернардинів проіснував більше 200 років, до 1852 року. Невдовзі тут вже був православний Свято-Миколаївський собор. Роботи по реставрації фасадів та інтер'єрів почались 1869 року, завершились 1875 року. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтами, покрили бляхою, добудували одну муровану та п'ять дерев'яних бань, стінний розпис в католицькому дусі перероблено на православний, латинські написи замінили слов'янськими, чотирьох римських пап перемалювали на чотирьох євангелістів.
Костел бернардинів

В 1909 році тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. 1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія.
Костел бернардинів

Наступний храм памяткою не є,але випадково попавши нам на очі автоматично попадає і в обєктив.
Церква Св.Іллі.1996р

Церква Св.Іллі.1996р.Інтерєр

І останній дубенський обєкт який ми "вполювали"-Спасо-Преображенська церква.
Перший православний храм міста побудований в XVI ст. на острові Кампа при Спасо - Преображенському монастирі, заснованому першими власниками міста з роду Острозьких. Вперше згаданий в 1592 р. в листі князя К. Острозького як творіння предків наших. У 1643 р. на місці дерев'яної церкви була побудована кам'яна , що збереглася до наших днів.Святиня була споруджена для монастиря ЧСВВ.Та у 1812р уніатська обитель припинила своє існування.
Спасо-Преображенська церква

Храм споруджений у стилі молдавського конхового храму. Спасівська церква була оновлена 1833 року, її покрили бляхою. 1839 року добудували дзвіницю.Натомість глухий аркатурний пояс під карнизом стіни, що обперізував храм і був однією з найприкметніших його особливостей геть знищений.
Спасо-Преображенська церква

У 1970-их рр церкву зачинено радянською владою.
У 1990-их рр богослужіння в храмі поновлено під окровом УПЦ.
Спасо-Преображенська церква

Спасо-Преображенська церква.Інтерєр

З боку святині відкривається красивий вид на річку та поля.При бажанні можна й освіжитись у воді)!
Далі буде...

Profile

риська
neo7777vitaha
neo7777vitaha

Latest Month

березень 2014
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Tags

Розроблено LiveJournal.com